Набула чинності нова методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок та внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру. Які переваги та недоліки новацій?
— Раніше в Україні склалися три окремі методичні підходи до проведення нормативної грошової оцінки (НГО) земель, — каже фахівець із земельної політики, землеустрою, оцінки, кадастру, дозвільної системи, старший проектний менеджер земельної реформи Офісу реформ Кабміну Андрій Мартин. — Діяла НГО земель населених пунктів, НГО земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів та НГО земель сільськогосподарського призначення. Унаслідок виникала необхідність багатократного складання трьох різних видів технічних документацій із нормативної грошової оцінки земель у межах громад, що значно ускладнювало проведення оцінки та збільшувало витрати на це.
— Які зміни запроваджує постанова?
— Уряд скасував три різні методики і затвердив одну — уніфіковану. Тож тепер нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначатиметься за такою схемою: площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на норматив капіталізованого рентного доходу (наприклад, для орних земель це в середньому 27,5 тисячі гривень за гектар) та декілька коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельної ділянки.
Результати оцінки вноситимуть до геоінформаційної системи Державного земельного кадастру, що дозволить потім оперативно надавати оціночну інформацію всім зацікавленим особам.
— Чому затверджена методика передбачає зменшення коефіцієнтів з 1,2 до 0,5 для земель гірничодобувної промисловості, транспорту та енергетики?
— За інформацією Держгеокадастру, оцінка земель промислових та інших підприємств за межами населених пунктів проведена на 47,5%, а підприємств та організацій транспорту, зв’язку — взагалі лише на 20,2%. За такі землі (неоцінені), згідно зі статтею 277 ПКУ, податок нараховується від середньої нормативної грошової оцінки ріллі по області (27,5 тисячі грн за гектар).
При цьому середня базова вартість гектара земель у межах населених пунктів — приблизно 1,7 мільйона гривень, а мінімальна оцінка гектара земель промисловості, транспорту за межами населених пунктів — майже 415 тисяч гривень. Звісно, це неправильно, коли за ділянки однакового призначення база оподаткування тепер може значно відрізнятися просто тому, що ніхто системно не проводив оцінку не сільськогосподарських ділянок за межами населених пунктів. Тому дуже важливо було зробити так, щоб всі підприємства сплачували податки за землі промисловості саме як за землі промисловості, а за землі транспорту — як за землі транспорту, а не як за ріллю.
Але стрибкоподібне зростання податкового навантаження на несільськогосподарські землі за межами населених пунктів стало б причиною різкого погіршення бізнес-клімату в громадах. Тому, на наш погляд, логічно було дещо зменшити показники оцінки для тих, хто дотепер сплачував за найвищими показниками, за умови, що вже не буде підприємств, які платять громадам за промислові землі або землі транспорту як за сільськогосподарські угіддя.
— А я вбачаю у цьому надання преференцій та пільг щодо сплати податків за землю великому бізнесу, — каже голова Асоціації міст України Олександр Слобожан. — Ми підрахували, що втрати для громад від запровадження нової нормативної оцінки землі сягатимуть 5 мільярдів гривень. Деякі громади, де розташовані вузлові залізничні станції, недоотримають податків та не зможуть їх спрямувати на медицину, компенсацію комунальних тарифів для бюджетних установ та інші першочергові витрати. Дивно, що коефіцієнти знизили, наприклад, і для “Укрзалізниці”, де тепер працює тимчасова слідча комісія, яка вже встановила, що там велика корупція та низька якість послуг.
— Коли нова методика застосовуватиметься на практиці?
А. Мартин:
— Думаю, не раніше як у 2023 році. Залежить від того, як громади розроблятимуть і затверджуватимуть нову технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель на свою територію. Допоки нова технічна документація не буде затверджена, сплата податків відбуватиметься по-старому.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому попри рекордний урожай пшениці, пекарі скаржаться на дефіцит якісного борошна
