На турнірі в ірландському місті Корк Костянтин тріумфував у ваговій категорії до 75 кілограмів у фул-контакті, а Денисові не було рівних у дисципліні лоу-кік.
— Ми провели титанічну підготовку до чемпіонату світу, — каже 22-річний Костянтин Коренєв. — Упродовж трьох тижнів зустрічалися із суперниками у 12-раундових спарингових поєдинках. На чемпіонаті світу один раунд тривав дві хвилини. Ми ж на тренуваннях проводили трихвилинні раунди, щоб більше попрактикуватися.
А перед турніром збільшили тривалість поєдинку до 16 раундів. Наші бої були дуже серйозними — ніхто нікого не шкодував, працювали на повну силу. Такий підхід дав результати. В Ірландії мені вдалося одразу в першому раунді відправити суперника, ірландця, у нокдаун. Коли він підвівся — завдав йому удару рукою в голову, після якого суддя справедливо зупинив бій.
— Чому ви з братом виступаєте у різних дисциплінах?
— У різний час я зазнав багато травм попереку та коліна. Як наслідок, зосередився на дисципліні, де можна завдавати ударів руками і ногами вище пояса. Ну а Денис може бити не лише в голову та в тулуб, але й по ногах суперника.
— Як на вашу кар’єру впливає те, що вас тренує батько?
— Лише позитивно. Навіть ввечері удома за столом тато дає корисні поради. І це велика перевага.
— Я займався кікбоксингом із 19 до 36 років, а потім спробував сили у боксі, — каже Микола Коренєв, батько і тренер чемпіонів.
— Знаю, який важкий цей хліб, і дуже не хотів, щоб мої сини також були кікбоксерами. Тож у дитинстві записав Костянтина в секцію футболу, а Дениса — на вільну боротьбу. Та коли хлопцям було 15 (Костянтин на три роки старший за Дениса), вони вибрали кікбоксинг, татове ремесло. Я не мав права їх відмовляти. Тепер треную і переживаю. Особливо у момент, коли хлопці виходять на бої. Найважче, коли ти не з ними. Ось вони поїхали на чемпіонат світу до Ірландії, а я залишився в Сумах. Дивлюсь на годинник і розумію, що зараз син виходить на поєдинок. Переживаю і молюся — не за перемогу, а за здоров’я своєї дитини.
Читайте також про те, чому більшість українських футбольних клубів — збиткові
