Хлопець став найкращим у ваговій категорії до 75 кілограмів, а також в абсолюті.
— За перше місце мені дали 10 тисяч крон, це приблизно 400 євро, — каже “Експресу” Віталій Павленко. — Для мене це великі гроші, які повністю окупили вартість дороги на змагання й назад. До речі, я ж автобусом їхав, загалом 60 годин просидів у кріслі. Це, напевно, важче, ніж сам виступ (усміхається).
У Сумах немає жодного спеціалізованого майданчика для нашого виду спорту. Я тренуюсь на старих заіржавілих турніках часів СРСР. Якби воркаут ви знали в Україні офіційним видом спорту, думаю, такі майданчики з’явилися б у багатьох містах.
— Ваш вид спорту небезпечний?
— І небезпечний, і важкий. Потрібна неабияка фізична форма, аби могти виконувати різні фігури. Повірте, фіксувати на чаc складні фігури на поперечині — а це 2 — 3 секунди — не так просто.
— Чим вам подобається воркаут?
— Я ще малим cтав лазити по турніках і намагався повторювати за старшими певні фігури. А в 11 років взявся за цей спорт серйозно. Повторював трюки старших колег, вигадував нові... Втягнувся, і тепер це мій стиль життя!
Читайте також про найвизначніші рекорди літа на воді
