Гучну сенсацію створила українка Ярослава Магучіх на чемпіонаті світу з легкої атлетики, який триває у Катарі. 18-річна стрибунка у висоту показала результат 2,04 метра і здобула срібну медаль. Магучіх побила не лише особистий рекорд, але й світовий серед спортсменок віком до 20 років, ставши наймолодшою у світі представницею стрибків у висоту, яка підкорила два метри.
— Перед початком турніру навіть і не планувала брати таку висоту, — зізнається Ярослава Магучіх, — До Дохи їхала з метою побити особистий рекорд — два метри. Мені це вдалося, адже спершу я стрибнула на 2,02. На адреналіні вирішили підняти планку до 2,04. Моя тренерка довго мене відмовляла, але я її переконала. Це перший турнір, в якому я двічі побила особистий рекорд.
— Ви традиційно добре стрибаєте у Катарі. Чому так?
— Мабуть, на мене позитивно впливає спекотна катарська погода з високою вологістю. Під час змагань на стадіоні увімкнули кондиціонери, і я почувалася дуже комфортно. У травні успішно виступила на "Діамантовій лізі" у Досі. На жаль, перед початком чемпіонату світу не мала можливості потренуватися на стадіоні, що приймав турнір. Утім, не засмутилася.
— Як довго ви крокували до цього успіху?
— Займаюся легкою атлетикою із семи років. У дитинстві я була дуже енергійною. Мої батьки вирішили, що я маю скласти компанію сестрі і також відвідувати гурток з легкої атлетики. Спершу займалася багатьма дисциплінами: стрибками у довжину, бігом з бар'єрами. А у 14-річному віці вибрала стрибки у висоту. Відтоді п'ять разів на тиждень регулярно відвідую тренування, працюю від півтори до двох годин. Заняття спортом вдало поєдную з навчанням. Цьогоріч вступила у Дніпровське вище училище фізичної культури, а перед тим успішно навчалася у школі. До речі, учителі ніколи мені не потурали і вимагали максимальних знань. Тож я із книжками не розлучалася навіть на тривалих тренувальних зборах.
— Як гадаєте, ваша перемога — це результат праці чи все-таки таланту?
— Думаю, що це результат важких тренувань. Щодня стараюся поліпшувати свою техніку. Ось чемпіонат світу минув, і я продовжу працювати. На черзі — збір в Одесі.
— На чемпіонаті світу ви показали такий самий результат, як і переможниця Марія Ласіцкене. Чи можна після сенсації в Катарі розглядати вас як одну із основних претенденток на перемогу на Олімпійських іграх у Токіо?
— Я не зациклююся над тим, хто і які результати покаже на Олімпіаді. Усе в моїх руках. Якщо ж проаналізувати останні результати, то Україна може розраховувати на всі три місця на п'єдесталі, адже в елітній когорті перебувають також Юлія Левченко та Ірина Геращенко.
— Який результат може принести вам золоту олімпійську медаль?
— У 2016-у році чемпіонкою Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро стала спортсменка, що підкорила 197 сантиметрів. Минуло три роки, і на чемпіонаті світу в Катарі українка Юлія Левченко з результатом два метри посіла лише четверте місце. Що буде влітку 2020-го року — спрогнозувати важко. Можна лише стверджувати, що в Токіо буде дуже запекла боротьба.
— Ярослава Магучіх добровільно відмовилася від спроби підкорити ще вищу планку в Катарі. До яких наслідків міг призвести той стрибок? — питаємо Тетяна Степанову, особисту тренерку віцечемпіонки світу.
— Ярослава була готова стрибати на два метри. Я дуже здивувалася, коли вона взяла висоту 2,02. Ну а після її польоту на 2,04 я просто була шокована. Справді, дехто дивується, чому ми не використали свою спробу стрибнути ще вище. Річ у тім, що один стрибок на таку висоту — це величезне навантаження для організму. На тренуваннях ми стрибаємо щонайбільше до 185 сантиметрів. Ярослава ще зовсім молода дівчина, у неї все попереду. Я не хотіла ризикувати її здоров'ям. Вміння вчасно зупинитися — важливий чинник у стрибках.
— Які ще риси характеру дозволили Ярославі Магучіх в юному віці стати віцечемпіонкою світу?
— Я треную Ярославу з одинадцяти років, але її талант помітила не одразу. Мені просто припала до душі дуже красива та сором'язлива дівчинка. Бувало так, що я кажу: "Ярославо, стрибай", а вона ховається за плечима інших і соромиться показувати свої вміння. А уже після кількох тренувань збагнула, що ця сором'язлива дівчинка має міцний характер і любов до спорту. Вона ніколи не скаржилася, ніколи не спізнювалася на тренування і ніколи не думала припинити заняття. Був період, коли всі дівчата покинули атлетику, а Ярослава залишилася сама у групі з хлопцями. Цю любов до спорту вона перейняла від своїх батьків, адже мама займалася гімнастикою, а тато — академічним веслуванням. До речі, Ярослава Магучіх зі своїм зростом 182 сантиметри могла би бути і чудовою баскетболісткою. Вона полюбляє грати у цей вид спорту і вражає точними кидками.
Пропонуємо також вашій увазі текст про скандал у збірній України з вільної боротьби: хто винен у невдалому виступі спортсменів на чемпіонаті світу?
