У швейцарському Гренхені закінчився чемпіонат Європи з велотреку, на якому збірна України здобула лише одну, срібну медаль. Її володаркою стала 25-річна Олена Старікова, яка фінішувала другою після німкені Леа Фрідріх. Завдяки цій медалі наша збірна посіла дванадцяте місце у командному заліку. А в самої Олени нагорода стала восьмою зі здобутих на чемпіонатах Європи з 2018-го по 2021 рік (одне золото, чотири
срібла і три бронзи).
“Ми сподівалися на золоту медаль, але й зі срібної дуже радіємо”, — прокоментував виступ Олени Старікової Андрій Гривко, титулований у минулому професіональний велогонщик, який нині очолює Федерацію велосипедного спорту України.
У Токіо, нагадаємо, Старікова стала срібною призеркою у спринті, а от у Швейцарії посіла друге місце в кейріні — перегонах, коли попереду велогонщиків їде мотоцикл, що розганяє спортсменів. Мотоцикл покидає трек за 2,5 кілометра до фінішу.
“Ця дисципліна, власне кажучи, нова для нашої спортсменки, вона почала у ній змагатися менш ніж два роки тому, — каже Андрій Гривко. — У Токіо Олена фінішувала четвертою в кейріні, тепер — другою. Головне, що вона не втратила мотивацію після Олімпійських ігор”.
За словами очільника Федерації велоспорту, Олена Старікова не має належних умов для тренувань.
“Старікова не може дозволити собі постійно тренуватися на якісному треку, — каже Андрій Гривко. — До анексії Криму збірна могла працювати на чотирьох треках, але тепер ми не маємо доступу до споруди в Сімферополі. Залишилися Харків, Київ та Львів, де, власне, і працює Старікова. А там трек уже старенький, полотно також — від нього відлітають шматочки паркету. Взимку у приміщенні треку дуже холодно”.
“Наша проблема і в тому, що не маємо добротного технічного транспорту для супроводу тренувань, — додає Орест Тичко, старший тренер жіночої збірної України з велотреку. — 40 відсотків тренувального часу Олена Старікова та її наставник Євген Болібрух проводять на шосе, а їхнім “спаринг-партнером” є старенький, 16-річний мікроавтобус. Його роль у тому, що їде попереду велосипедистів і розганяє їх. Користуватись таким автобусом не зовсім безпечно. Ним можна було б їздити на міжнародні змагання, перевозячи інвентар, але не більше. Після Олімпійських ігор нам обіцяли надати технічний автомобіль, але далі обіцянок справа не пішла. Ми не знаємо, до кого тепер звертатися і в які двері гримати”.
За словами Ореста Тичка, запорука успіхів Олени Старікової — її фанатизм і патріотизм. “Олену не раз пробували переманити, але вона не хоче змінювати громадянство, — розповідає тренер. — Боюся, щоб одного разу вона не махнула на все рукою. Ну а позиція держави, як виглядає, така: мовляв, нікуди вона не дінеться. Прикро, бо період ейфорії минув, бачу, як гасне вогонь в очах особистого тренера спортсменки Євгена Болібруха. Він втомився чекати”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію українця, який працює водієм фури у Новій Зеландії.
