31 травня цього року наказом Мінекономіки було ухвалено рішення про бронювання та надання відстрочки від мобілізації на шість місяців групі працівників вінницького ТОВ “Валром Україна”, одного з найбільших виробників та постачальників пластикових труб. Генеральний директор товариства заздалегідь сформував і надіслав у ТЦК повідомлення з проханням про зарахування заброньованих на спеціальний облік. Однак, попри це, 33-річному начальнику зміни підприємства вручили мобілізаційну повістку на 31 травня.
Того ж дня чоловіка відправили в навчальний центр Національної гвардії й зарахували у списки особового складу. Після проходження підготовки бійця перевели для подальшого проходження служби у військову частину на посаду старшого механіка-водія взводу оперативного призначення.
Чоловік не погодився з цим і через суд вимагав звільнити його зі служби. У своєму рішенні Вінницький адміністративний суд зазначив, що необізнаність ТЦК про наявність у позивача права на відстрочку не спростовує того факту, що він не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Керівник ТЦК був зобов’язаний організовувати проведення перевірок стану бронювання. Однак цього не зробив. Тому наказ підлягає скасуванню.
Суд вказав, що й решта наказів ТЦК, які пов’язані з проходженням позивачем військової служби, теж підлягають скасуванню. Тому зобов’язав військову частину Нацгвардії виключити позивача зі списків особового складу.
— Це прецедент в історії вітчизняного правосуддя, коли скасовується незаконний наказ про мобілізацію особи й водночас військову частину зобов’язують звільнити солдата зі служби, — коментує Тарас Боровський, військовий юрист. — Бо зазвичай суди скасовують лише спірний наказ про мобілізацію особи, яка має право на відстрочку, а далі, як кажуть, вмивають руки. Командування ж підрозділу заявляє, що особа не має підстав для звільнення згідно із законом “Про військовий обов’язок і військову службу”.
У цій ситуації не завадив би висновок Верховного Суду щодо того, як відновити право на відстрочку, якщо особа була незаконно мобілізована й вже проходить службу. А поки такого висновку немає, то незаконно мобілізовані при відстоюванні своїх прав у суді можуть наводити як приклад рішення Вінницького адміністративного суду. Хоча не факт, що інші суди візьмуть його до уваги.
Додам, що ТЦК не мають права скасувати бронь, оскільки це не входить до сфери їхніх повноважень. Підприємства узгоджують списки працівників, яких хочуть забронювати, з обласними військовими адміністраціями або галузевими відомствами. І скеровують їх у Мінекономіки, де ухвалюють відповідне рішення, і через Міноборони скеровують до ТЦК. Водночас, коли заброньованому працівнику приходить повістка, то він зобов’язаний з’явитися у ТЦК. Проте мобілізувати його можуть лише за добровільної згоди.
