Вчитель столичного ліцею у липні цього року разом із товаришем їхали у справах на Західну Україну. На одному з блокпостів Тернопільщини під час перевірки військово-облікових документів чоловіків затримали й примусово доправили в ТЦК. Далі — швидке проходження ВЛК, “бойова” повістка й полігон навчально-механічного полку.
У позовній заяві до суду педагог намагався довести, що його мобілізували неправомірно. Стверджував, що через додаток “Резерв+” оновив свої військово-облікові дані й має повне право на відстрочку. Хоча з письмовою заявою про її отримання до ТЦК не звертався.
Водночас у відзиві на позов представники ТЦК вказали, що, згідно з даними системи “Оберіг”, столичний вчитель “перебуває у картотеці вільних залишків і підлягає призову на військову службу”. Тим паче, що під час проведення мобілізаційних заходів він не надав будь-яких документів на підтвердження того, що працює у закладі середньої загальної освіти та його зайнятість за основним місцем роботи становить не менш як 0,75 ставки. А відповідну довідку управління освіти Оболонської районної адміністрації Києва він подав лише наступного дня після того, як його було призвано на військову службу.
Зважаючи на це, Тернопільський окружний адміністративний суд визнав дії ТЦК та СП правомірними. “Саме на військовозобов’язаного покладено обов’язок самостійно повідомити ТЦК про наявність підстав для відстрочки й надати документи, які це право підтверджують. Але оскільки позивач із цим до ТЦК не звертався, відповідна інформація була відсутня у системі “Оберіг”, — зробив висновок суд. Відтак відмовив вчителю у задоволенні позову.
Подібне сталося з аспірантом стаціонару столичної Міжрегіональної академії управління персоналом. У березні цього року чоловіка затримали на Закарпатті, примусово доправили до ТЦК і мобілізували, попри те, що він повідомляв військкомам про підстави для відстрочки. Аспірант намагався оскаржити дії співробітників військкомату в суді. Однак Закарпатський окружний адміністративний суд став на бік ТЦК та СП. Зауваживши, що позивач подав довідку про навчання у виші тільки через два дні після мобілізації, а не заздалегідь. Тож аспірантові доведеться служити й надалі.
“Суди все частіше займають позицію ТЦК у питаннях, що стосуються мобілізації. Навіть попри те, що у військовозобов’язаних є законне право на відстрочку або бронювання, — коментує Сергій Старенький, військовий адвокат. — Коли військовозобов’язаний заявляє, що має право на відстрочку чи не підлягає призову за бронюванням, то його звернення повинна розглянути призовна комісія, визначивши термін для подання відповідних підтверджувальних документів. До ухвалення рішення комісії особу не можуть змушувати проходити ВЛК, а тим паче виписувати їй “бойову” повістку. Співробітники ТЦК та СП своєю чергою повинні перевірити дані за відкритими реєстрами або ж зробити відповідні запити. Але в погоні за показниками виконання плану мобілізації вони цього не роблять. А суди нині здебільшого всю відповідальність перекладають на військовозобов’язаних.
На жаль, такі факти негативно впливають на процес мобілізації. До того ж, хочу зауважити, що управління освіти подають до ТЦК списки вчителів, а навчальні заклади — відповідно студентів та аспірантів. Напевне їхні прізвища простіше було б внести в реєстр “Оберіг”, а не чекати, коли кожен прийде особисто із заявою про надання відстрочки. Тоді б і в ТЦК було менше роботи, і військовозобов’язані не витрачали б свій час”.