Після силового розгону Євромайдану українці стали гуртуватись у загони Самооборони. На Майдані створили сотні — по 80 — 100 осіб, рої — до 30 і чоти — 10 осіб. Устрій нагадував козацький. 54-річний Володимир Стефура був сотником 33-ї сотні "Бандерштат" із позивним Гайдамака. Коли почалася Революція Гідності, він зрозумів, що має бути там і боротись за волю свого народу.
"Свого часу я працював у правоохоронних органах, отримав офіцерське звання, — пригадує пан Володимир. — Але коли до влади прийшли "регіонали", я звільнився з роботи. Прибічники режиму Януковича тоді сказали, що ми повинні забути Божі закони та жити за "поняттями".
Коли на Майдані почалися перші мітинги, Володимир Стефура одразу ж зголосився туди. "За козацьким звичаєм я поцілував жінку, сів на коня (тобто взяв квиток до Києва) і пообіцяв повернутися додому з перемогою", — каже Володимир Стефура.
За словами пана Володимира, сотники щодня проводили тренування біля Михайлівського собору — самі навчались самообороні, й іншим протестувальникам показували відповідні вправи. Чоловік демонструє декілька прийомів. "Палки", — каже він, виставляючи лікоть вперед на рівні голови. "Гази", — пан Володимир ховає обличчя у лікоть, буцімто захищаючись від отруйної речовини.
Чоловік також пригадує, як 3 грудня частина протестувальників вирішила йти пікетувати маєток Віктора Януковича у Межигір'ї: "Я тоді підійшов до силовиків, які охороняли цю віллу й кажу: "Хлопці, схаменіться. Не потрібно виконувати злочинних наказів влади. Вас потім люди ніколи не простять!" Але вони не слухали".
У ніч на 11 грудня, за словами пана Володимира, вони протистояли "Беркуту" до 6 ранку. "Була просто жахлива м'ясорубка. Я бачив як одне за одним виносять закривавлених людей... Думав, що це останній день мого життя, — ділиться спогадами майданівець. — Відійшов убік від барикад і зателефонував дружині. Кажу: "Якщо зі мною щось станеться, приглянь за нашими дітьми. І якщо я щось зробив не так, вибач мене". Але, на щастя, я вижив".
Сотником пан Володимир став 1 лютого. Побратими вирішили, що саме він має очолити їхній загін. У 33-й сотні "Бандерштат", за словами її ватажка, спочатку було близько 80 людей. А від 1 до 20 лютого через сотню пройшло більше 500 майданівців. "Я вибирав для своєї сотні фізично сильних хлопців, спортсменів, — каже чоловік. — Але основна вимога до них була — патріотизм та відвага!"
Одного разу до Гайдамаки та його побратимів підійшла літня жінка із молитовником. "Старенька відкрила книжечку з молитвами і дає нам 400 гривень, — каже чоловік. — Вона їх відклала з пенсії спеціально для тих, хто стоїть на Майдані. Такі люди неабияк надихали до боротьби".
Старенька відкрила книжечку з молитвами і дає нам 400 гривень. Вона їх відклала з пенсії спеціально для тих, хто стоїть на Майдані.
Серед іншого сотник пригадує протистояння на Майдані з 18 по 20 лютого, коли загинула приблизно сотня протестувальників і декілька тисяч було травмовано. "Я тоді був на вулиці Інститутській. Бачив пробиті голови, закривавлені обличчя..." — сумно каже Гайдамака.
Після Революції Гідності Володимир Стефура повернувся на роботу в правоохоронні органи, з 2014 по 2017 рік брав участь у бойових діях на Донбасі.
"Боротьба за Україну ще не закінчилася, тож я битимусь за неї на всіх потрібних фронтах", — каже він.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також маловідому історію з Майдану про героїчний вчинок столичної пенсіонерки
