Старший брат з позивним “Джиксер” служив молодшим сержантом у полку “Азов” та поліг у бою на околицях Маріуполя 12 березня 2022 року. Життя молодшого на псевдо “Бодя-Вишня” обірвалось 12 серпня у селі Андріївка на Херсонщині.
“Я була найщасливішою мамою, адже Господь дав мені таких добрих синів, — розповідає мама бійців Світлана Вишнева. — Мирослав змалечку захоплювався мотоциклами, мріяв: як виросте, заробить собі на спортивний байк. Завжди казав, що люди — це ті ж самі мотоцикли, тільки по-різному затоновані. Богдан — більш гарячий за вдачею, теж любив техніку, щоправда, йому до вподоби була їзда на мотоблоці.
У 2018-му Мирослава призвали на строкову службу, там він і дізнався про полк “Азов”. Сина вразило братство “Азову”, він казав, що бачить себе тільки там. Я відмовляла його, адже у країні точилась війна. Але Мирослав був непохитним. Пройшов усі випробування, але врешті приєднався до “Азову”. Був тоді щасливим, бо ж багатьох відсіяли, а його взяли. Служив Мирослав з лютого по серпень 2019 року на Донецькому напрямку. Мав позивний “Джиксер” — це марка його улюбленого мотоцикла.
Богдан також пройшов строкову службу, але повернувся додому й займався господарством. Армія дуже змінила моїх синів. Вони змужніли, стали відповідальнішими”.
На початку 2022 року молодший сержант Мирослав Вишневий продовжив контракт у “Азові”. Повномасштабне вторгнення застало воїна в Маріуполі. Старший брат зателефонував молодшому й сказав, що Україна в біді, треба боронити.
“А Богдан настільки любив та поважав Мирослава, що просто не міг його не послухати, — розповідає Тетяна Мелінчук, директорка школи, в якій навчались брати Вишневі. — До Маріуполя він не зміг дістатись, тож подався до місцевого військкомату, де його мобілізували в автомобільну роту на посаду майстра ремонтного відділення військової частини.
А Мирослав продовжував захищати Маріуполь. Хтось із земляків знайшов у фотоальбомі маріупольського фотохудожника Євгена Сосновського знімки, зроблені 8 березня 2022 року. На них був воїн полку “Азов” Мирослав Вишневий. Це були його останні фото. На знімках Мирослав стояв біля авто з квітами й збирався везти їх для жінок у шпиталь. Квіти довіз. А вже 12 березня з двома побратимами вирушив на позицію. На жаль, хлопці потрапили у засідку. Як розповідали потім побратими, “Джиксер” до останнього відстрілювався... Потім рефрижератор, де було й тіло Мирослава, рашисти підпалили. Дуже довгою була дорога бійця до рідної Вінниччини, по декілька разів батько та матір здавали ДНК. Тільки через рік Мирослава вдалось повернути додому та поховати. Бійця посмертно нагородили орденом “За мужність” III ступеня”.
За словами співрозмовниці, Богдан тяжко переживав втрату старшого брата. Матері казав, що житиме та воюватиме за двох. Хотів помститись. У липні 2022 року боєць приїхав додому та розписався з дівчиною. Та вже за місяць і його життя обірвали окупанти. “Бодя-Вишня” загинув 12 серпня під час виконання бойового завдання у селі Андріївка, що на Херсонщині. Тепер матір каже, що 12 — це прокляте для їхньої родини число.
