Ця трагедія сколихнула багатьох. У приватному будинку Тернополя раптово стався вибух. 53-річний батько Олег та його 24-річний син Дмитро, які були всередині, миттю кинулися рятувати двох молодших дітей — дворічного та п’ятирічного хлопчиків.
“Коли тато мене виносив з хати, у нього горіла спина”, — розповів потім один із них. На жаль, його батько та дорослий брат зазнали таких масштабних опіків, що врятувати їхнє життя лікарям не вдалося.
У поліції кажуть — вибух у цьому будинку, найімовірніше, стався через витік газу, який заповнив приміщення і спалахнув від запаленого сірника.
“Того дня наш син Дмитро приїхав зі Львова, де жив останніми роками, до Тернополя, в гості до тата, — розповідає Олена Мудра, мама Дмитра та колишня дружина Олега (у будинку, де сталась трагедія, чоловік жив із дружиною Марією та двома синами від другого шлюбу). — Коли спалахнула пожежа, Дмитро й Олег побігли виносити молодших дітей з хати. Старший, Семенчик, бачив, як на татові горить одяг... Завдяки Олегу та Дмитру діти вціліли. Молодший Макар хіба що зазнав опіків обличчя”.
А життя Дмитра й Олега взялись рятувати медики: спершу лікарі швидкої допомоги, а опісля постраждалих перевезли у Центр термічної травми й пластичної хірургії 8-ї клінічної лікарні Львова.
“Батько мав опіки 90% поверхні тіла, а син 80%, — розповідає Василь Савчин, завідувач відділу Центру термічної травми й пластичної хірургії. — Оскільки вони під час вибуху перебували в закритому приміщенні, то зазнали ураження дихальних шляхів і легень. Це й ускладнило перебіг опікової хвороби”.
Олена Мудра розповідає — була змушена оголосити про збір коштів на лікування Олега і Дмитра, адже воно потребувало значних витрат.
“Дуже багато людей зголосились допомогти, — каже вона. — Щодня для того, щоб мати достатню кількість плазми, потрібно було залучати 15 донорів. І вони знаходились! Друзі сина зварили спеціальні ліжка для нього із батьком. Це металевий каркас, на який завішували гамак. Нам порадили використовувати такі для позитивного впливу на загоєння шкіри. Після смерті Олега і Дмитра ми залишили ці ліжка у відділенні — хай допомагають іншим”.
Олена розповідає, Дмитро й Олег увесь час були в медикаментозному сні. “Лише раз, коли я зайшла до палати, Діма на мить прокинувся. Розплющив очі, подивився на мене. Із ока скотилася сльозинка, і син знову заснув”, — каже мама.
Дмитро помер на шостий день після пожежі.
“Мій син мріяв знімати кіно, — розповідає Олена. — Здобув освіту звукорежисера. Його дипломною роботою був фільм “Думка”, де він закликає молодь бути активною, реалізовувати себе. Наприкінці стрічки є фраза “Я сяятиму і нестиму світло, тисячі сердець запалюючи враз”. У цьому весь Дімка...”
Батько Дмитра — Олег Мудрий — помер через два дні — у день похорону сина. У чоловіка залишилися дружина Марія і четверо синів: двоє від першого шлюбу і двоє від другого.
“Олег був хорошим батьком, дуже активним і товариським чоловіком, — каже Олена. — Ми разом навчалися у Львівській політехніці. Якось у літньому таборі в Криму він врятував мене, коли тонула. Відтоді стали дружити, згодом закохалися... Ми підтримувати товариські стосунки і після розлучення”.
Родина Мудрих каже — у пам’ять про Олега та Дмитра тепер допомагатимуть пацієнтам з опіками шкіри боротись за своє життя. “Ми хочемо створити благодійну організацію або працювати з уже чинною, яка готова допомагати опіковим відділенням”, — каже Олена.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історії хлопців, які вирушили захищати Батьківщину, щойно стали повнолітніми
