Антон Кушнір — успішний український підприємець, батько чотирьох дітей, волонтер, який зумів вивезти з окупованої Херсонщини понад 100 біженців, доставив туди десятки тонн гуманітарної допомоги.
Коли почалася війна, чоловік був у Києві, йому мали робити операцію. Та як тільки дізнався про бомбардування українських міст, вирушив у Херсон до своєї родини. Вивіз у безпечне місце четверо дітей разом з дружиною, а сам залишився у рідному місті, щоб зайнятися волонтерством.
Антон понад 30 разів їздив з окупованого Херсону на підконтрольну Україні територію. Щоразу ризикував, шукаючи нові безпечні шляхи та різні способи допомогти людям виїхати...
Його рідні й друзі досі не можуть повірити, що Антона вбили: рашисти розстріляли колону цивільних, які прямували на підконтрольну Україні територію. У першій автівці був Антон.
“На блокпосту всіх учасників колони ретельно перевірили — як часто буває, роздягнули, позабирали електронні годинники, сенсорні телефони, залишили лише кнопкові, але пропустили далі, — розповідає 36-річний Андрій (ім’я змінено з міркувань безпеки. — Авт.), друг Антона Кушніра. — Проїхавши в напрямку Миколаєва 20 — 30 кілометрів, вони побачили сигнальні ракети, далі почули постріли та автоматні черги. Автівки зупинилися. Одна з перших снайперських куль влучила в Антона, ще одна — поранила його сестру, яка сиділа поруч. Мікроавтобус, що їхав позаду, теж розстріляли. Хоча на авто написали “Діти”, прикріпили шмат білої тканини, що мало свідчити — це евакуаційне авто. Волонтер, який їхав з ними, вискочив з автомобіля і став кричати: “Ми цивільні!” Російські військові, які вийшли із засідки, сказали, що у них був наказ обстрілювати усіх, хто їде цією дорогою. Евакуаційна колона повернулася у Херсон, тіло Антона не дозволили забрати”.
Рідні й друзі чоловіка шоковані тим, що сталося. Вони заявили про злочин російських окупантів у правоохоронні органи. Дуже сподіваються, що вдасться повернути його тіло і належно поховати.
Друзі кажуть: Антон дуже любив Херсон, вважав найкращим містом і мав багато планів і задумів, як зробити його ще кращим. Умів об’єднувати людей, втілювати цікаві проекти.
До речі, чоловік народився в росії і мав громадянство цієї країни. “Він боровся з бюрократією, принципово не хотів давати хабарів, аби отримати український паспорт. За цей час створив десятки компаній, разом з дружиною народив і виховував чотирьох діток. Загинув, рятуючи херсонців від “руского міра”, — каже товариш Андрій.
Колега Олена розповідає, що Антон дуже старався говорити українською. Йому було важко, але він наполегливо вчився.
“Брав у мене українські книжки і читав уголос, щоб виробити вимову, — згадує жінка. — Антон був справжній патріот України...”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як рашисти знищили частину селекційного центру України
