Наприкінці вересня, через три роки після початку стосунків, Володимир Варімез освідчився коханій Інні. Нещодавно молодята відгуляли весілля. А передували цій чудовій події 9 місяців важкої розлуки, які моряк провів у полоні...
"20 листопада минулого року мене відрядили на буксир "Яни Капу", аби забезпечити радіозв'язок між суднами, — розповідає про ті події старший моряк Володимир Варімез. — Після захоплення російськими військами нам дали всього декілька хвилин, аби подзвонити рідним. — Я зміг набрати лише Олександра — старшого брата". Потім той їздив на судові засідання в Москву, а на останнє з ним вирушила й Інна. "Їм дали можливість обмінятись кількома фразами, — розповідає Олександр. — Володя з Інною змогли обійнятись через грати. Це була дуже коротка зустріч, але надзвичайно важлива".
Володя з Інною змогли обійнятись через грати.
А потім — довгоочікуване звільнення з полону й гарячі обійми в столичному аеропорту, куди разом з рідними моряка приїхала і його дівчина. Вона ж підтримувала коханого, коли той був на реабілітації.
28 вересня Володимир освідчився Інні в одному з ресторанів. Закоханий моряк простягнув каблучку й промовив: "Я хочу засинати й прокидатися з тобою, хочу, аби ти стала матір'ю моїх дітей! Ти вийдеш за мене?"
"Володя сказав, що ми маємо одружитись обов'язково цьогоріч, — він так вирішив, — усміхається Інна. — Він же й обрав тематику весілля — морську". Тож зал і фото-зону було оформлено в біло-синіх тонах. А поки наречена обирала плаття, її коханому шили білий костюм — парадну форму моряка.
Володя сказав, що ми маємо одружитись обов'язково цьогоріч.
На весілля Володимира та Інни в один з ресторанів Бановки (Одеська область) прийшли сто гостей (на жаль, через службу друзі — моряки не змогли бути присутніми), на тарілці кожного стояв білий паперовий кораблик. "Я власноруч їх робила зі серветок", — каже Інна.
За місцевою традицією болгар, весілля гуляли два дні, на завершення першого дня мама молодої знімала з її голови фату, а мама молодого пов'язувала хустку, Володимир знімав і кидав холостякам підв'язку, Інна — дівчатам букет.
"А от другий день у нас починається з того, що збираються гості й п'ють червону горілку", — каже Олександр Варімез. Молода дружина вийшла до гостей у червоному платті, а чоловік вдягнув вишиванку.
"Медовий місяць довелось трохи відтермінувати, — каже Володимир. — Інні потрібно прізвище змінити в паспорті, до того ж, у мене відпустка буде лише в наступному році. Плануємо поїхати кудись в теплу країну відпочити". Та наразі це не головне, молодята чекають на ключі від квартири, хочуть нарешті облаштувати її й почати жити разом. Згодом Володимир, який на службі вже сім років, планує опанувати спеціальність штурмана й керувати кораблями. А також пара мріє про діток. "Він хоче, аби спершу в нас народився син, а потім — донька. — ділиться молода дружина. — Сподіваюсь, все у нас тепер буде гаразд!"
Читайте також неймовірну історію жінки, яка 10 років терпіла знущання чоловіка, але таки наважилась піти і розпочати нове життя.
