Герой, також відомий під псевдо “Хаммер”, народився у Трускавці. Закінчив юридичний факультет Львівського університету внутрішніх справ. Уже в студентські роки був активним учасником громадянського руху.
Його прадід по батьковій лінії був січовим стрільцем, брав участь в Українських визвольних змаганнях. Тож коли почалася Революція Гідності, Тарас не міг залишатися осторонь. Був одним із перших на Майдані. Наприкінці листопада 2013 року долучився до лав “Правого сектора”.
У 2014-му “Хаммер” воював проти окупантів у складі Добровольчого українського корпусу на Донбасі. Був одним із координаторів акції “Громадянська блокада Криму”. В 2019 році став заступником командира ДУК “ПС” з питань діяльності резервних підрозділів. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну очолив 2-й окремий батальйон ДУК “ПС”.
“Коли 24 лютого почався наступ, я навіть не сумнівалася, що Тарас із хлопцями буде на фронті, — каже Галина Янко, подруга “Хаммера”. — Він з побратимами ніколи не полишав поля бою. Тарас казав, що ця війна не закінчиться сама, що ми мусимо її закінчити. Казав, що живе заради того, щоб боротися, аби Україна була вільною, і що готовий померти за це. Вірю, що його смерть не була даремною і перемога буде за нами”.
Тарас був справжній лідер, каже Галина Янко. “Батьки виховали дуже правильного, патріотичного і чесного хлопця, — продовжує співрозмовниця. — Тарас був розумний, начитаний, активний, на нього завжди можна було покластися”.
“Під час Майдану Тарас і мій чоловік стали побратимами, а пізніше ще й сусідами, — ділиться Юлія Фірцак, подруга загиблого. — Тарас був дуже харизматичний. На перший погляд міг видатись трохи брутальним, але, коли познайомишся з ним ближче, то розумієш, яка це добра людина. Був чудовий оратор! Любив співати, гарно грав на гітарі. Тарас мав навчити гри на ній нашого сина...”
Юлія згадує, що Тарас завжди з великою теплотою говорив про своїх батьків. Багато часу в дитинстві проводив на Стрийщині.
“Тарас любив свою Батьківщину до останньої клітинки. Якби всі українці були такими, ми б не мали цієї війни...” — впевнена Юлія Фірцак.
Тарас Бобанич загинув у бою проти російських військ під час виконання бойового завдання підрозділом на Ізюмському напрямку в Харківській області. Йому було 33 роки...
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію життя і кохання 26-річного льотчика Єгора Середюка, який загинув на війні
