У перший день повномасштабного вторгнення Алла разом із рідним братом записалася у тероборону, одночасно волонтерила. За короткий час успішно пройшла навчання з надання першої медичної допомоги, курси психології, а на полігоні навчилася стріляти й освоїла ази мінометника. Військова загинула на Харківщині 10 серпня цього року під час виконання бойового завдання.
“Ми щиро просили доньку не йти воювати, — каже Наталія Радченко, мама Героїні. — А вона пояснювала, що Україна — понад усе і що вона повинна допомагати воїнам виживати після поранень та давати їм шанс на порятунок. Алла полишила добре оплачувану роботу (працювала головною спеціалісткою відділу Держпродспоживслужби. — Авт.). Це рішення ухвалила не сама, а зі своїми донечками, 19-річною Габрієлою та 17-річною Данієлою. До речі, молодша із наших онучок має великі успіхи у веслуванні, але також вирішила стати військовою”.
Батько Алли каже, що дочка була дуже добра. “Вона з дитинства допомагала іншим людям, — розповідає Валерій Радченко. — Бувало, на вулиці людина зімліє. Усі перехожі обходять лежачого, а наша Аллочка піднімає і відводить додому. А ще Алла була дуже талановита. У школі жоден концерт, жодна урочистість не минали без участі нашої донечки. Після її загибелі ми прийшли у міську раду, щоб узгодити організацію похорону. Чиновниця спитала мене, де Алла вчилася. Я відповів, що у першій школі, а у відповідь почув: “Невже це Алла Радченко! Не можу повірити. Таку добру і талановиту людину пам’ятаю навіть за 20 з гаком років після школи”. Виявляється, працівниця мерії колись була вчителькою нашої доньки”.
Віталій Радченко, рідний брат Героїні, згадує, що сестра змалечку дуже любила спорт. “Вправно грала у волейбол, займалась альпінізмом, а найбільших успіхів досягла у веслуванні на човнах “Дракон”. Цим видом спорту вона почала займатися одночасно зі своїми доньками. Дівчата ще малими пішли на веслування і навіть потрапили тепер до лав національної збірної України”, — каже Віталій Радченко.
Родина поховала Аллу у рідному Житомирі аж на дванадцятий день після її загибелі, бо чекала на її дочок. “Габрієла та Данієла у той час виступали у складі збірної України на чемпіонаті світу в Таїланді”, — додає мама Героїні.
