“Я точно знаю, що кохання з першого погляду існує. Й приклад цьому — наша історія”, — усміхається 84 річний Левко Яремко.
“Моя кохана Ганнуся після навчання працювала швеєюмотористкою на фабриці, — веде далі чоловік. — Це був 1960 рік, я саме з армії повернувся — служив під Афганістаном старшиною бронетанкової майстерні. Влаштувався водієм у дослідне господарство. Через спільних знайомих ми з Ганнусею і зустрілись. Вона буквально одразу запала мені в душу! Щось усередині підказало — із цією красунею я проживу довго та щасливо. Згодом ми стали зустрічатись, а потім розписались!”
Чоловік каже, що й досі пам’ятає день весілля у подробицях. “Кохана була одягнена у білу сукню, яку пошила собі сама. Її волосся прикрашали віночок з барвінку та стрічки, — каже пан Левко. — Святкування було доволі скромне, бо часи тоді були бідні”.
Невдовзі у пари народилась донька Оксана, ще через три роки — син Роман.
“Купили землю, збудували дім, — каже чоловік. — І от у 1969 році ми зайшли у власну оселю. Тут у нас народилась ще одна донечка — Надія, яка разом із чоловіком та сином нині мешкає у Лос-Анджелесі, США. До речі, ми постійно з нею на зв’язку — через інтернет”.
Подружжя каже: їхнє найбільше багатство — це шестеро внуків та семеро правнуків.
Попри поважний вік, пара веде доволі активне життя. “Я переніс п’ять операцій, та маю ще достатньо сил. Разом з Ганнусею пораємось на городі. Я співаю у церковному хорі та місцевому ансамблі “Винничанка”, — каже пан Левко.
Своє діамантове весілля Ганна та Левко Яремки мріяли відсвяткували з гостями в ресторані, але мусили відмовитись від такої ідеї через пандемію.
Цікавлюсь, у чому, на думку подружжя, секрет міцного шлюбу.
“Ми живемо за формулою — згода + любов + повага, — каже чоловік. — Між нами існує баланс. Я більш запальний, а дружина спокійна. Звісно, всяке в житті бувало, але ми завжди знаходили компроміси. Вже й не пригадаю, коли востаннє сварилися”.
Пан Левко наголошує ще й на кулінарних талантах своєї дружини. “Ой, а ви б покуштували страви, які моя Ганнуся готує! — з задоволенням каже він. — Це дуже смачно! Найбільше мені смакують її фірмові вареники — з картоплею та капустою. Це просто свято для шлунка!”
А насамкінець чоловік розповідає про сімейну традицію. “Ми щотижня читаємо улюблену газету “Експрес”,
виписуємо її вже понад 15 років. Люблю так сильно, як свою дружину, — сміється чоловік. — Тішусь, що напишете й про нас — адже хочемо стати прикладом для молоді. Хотілось би передати молодим людям, аби дорожили почуттями, труднощі долали разом. Як кажуть, “Що Бог з’єднав, то людина нехай не розлучає...”
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також репортаж із найбільшого державного центру реабілітації для осіб з інвалідністю
