Можливо, ви помічали на вулицях дітей, які пересуваються на “чотирьох”, імітуючи рухи тварин. На обличчях у них пухнасті маски, а позаду — хвостики. Не лякайтеся, це — квадробери. Цей рух започаткував японець Кенічі Іто. В дитинстві він зазнавав булінгу через зовнішність, його навіть називали мавпеням. Однак замість того, щоб впасти в депресію, він вивчав рухи мавп і розробив методику пересування на чотирьох кінцівках. То що ж таке ця квадробіка і чим вона приваблює дітей?
— Це вид фізичної активності, який полягає в імітації рухів тварин. Часто вона супроводжується використанням масок, вушок і хвостиків. Найчастіше квадробікою займаються діти та підлітки, — розповідає Олена Хролікова, практична психологиня, соціальна педагогиня, спеціалістка з EMDR-терапії. — У більшості випадків батькам немає про що хвилюватися, оскільки гра — основна діяльність дітей до певного віку. Через гру дитина самовиражається. Навіть у дитячих садочках під час свят діти часто виконують ролі тварин, одягаючи відповідні костюми.
— Якщо це діти молодшого шкільного віку, то квадробіка може бути способом зробити фізичну активність цікавішою і веселішою, — зазначає Аліна Котенко, психологиня, тілесно-орієнтована психотерапевтка. — Коли це передпідлітковий вік, дитина може шукати свою ідентичність і прагнути приєднатися до якоїсь групи чи субкультури. Для неї це можливість не бути самотньою, а знайти спільноту однодумців.
— Бажання стати квадробером може виникнути у дітей, які прагнуть самовираження, — каже Катерина Гольцберг, дитяча та сімейна психологиня, президентка Асоціації дитячих аналітичних психологів. — Йдеться переважно про артистичних дітей, яким важливо проявити себе. За моїми спостереженнями, квадробіка найбільш популярна серед дівчат віком від 8 до 12 років.
— Чи бачите якісь плюси в такому захопленні?
● А. Котенко:
— Діти обирають рухливу субкультуру, і це може позитивно вплинути на їхнє здоров’я. Звичайно, важливо виконувати рухи обережно й дотримуватися техніки безпеки. Квадробіка може бути не тільки способом підтримки фізичної форми, а й шляхом до самопізнання. А для деяких дітей це просто весела активність, що дозволяє їм контактувати з іншими. У наш час, коли країна переживає важкі часи, таке захоплення допомагає зняти напругу, виплеснути емоції. А якщо при цьому дитина отримує підтримку від дорослих та однолітків, це може зробити її дуже щасливою.
— Чому ж нова субкультура так лякає багатьох батьків?
● К. Гольцберг:
— Батьків завжди лякає те, що для них незнайоме. Вони побоюються, щоб діти не зазнали негативного впливу, приєднавшись до тих чи інших спільнот. Однак, намагаючись уникнути цього, ми можемо не дати дитині можливості формуватися як особистість. На мою думку, дитина, яка виходить на вулицю та активно рухається, розвиватиметься краще, ніж та, що сидить у соцмережах і дивиться відео заради сміху.
Іноді можна почути, що квадробери кусаються чи проявляють агресію. Але, вочевидь, частіше саме дорослі агресують на цих дітей, намагаючись заборонити їм займатися тим, що їм подобається. Дорослим треба припинити цей хейт і перестати ображати дітей. Хочеться сказати: “Відчепіться від дітей, дайте їм проявлятися, і це мине саме собою”.
Забороняти або різко реагувати на такі захоплення категорично не варто. Інакше це призведе до конфліктів і налаштує дитину проти батьків. Потрібно запитати дитину, чому вона захопилася квадробікою, яка тварина їй подобається, що вона хоче проявити через цю гру. Варто встановити правила, де й коли можна займатися квадробікою. Наприклад, домовитися, що вдома чи на подвір’ї це прийнятно, а у школі — ні, щоб не відволікатися від навчання. Якщо ж квадробіка стає єдиним інтересом дитини, а всі інші захоплення відходять на задній план, і дитина спілкується лише з однодумцями, це може бути тривожним сигналом.
● А. Котенко:
— Порадила би батькам пригадати свої підліткові роки й те, до яких груп вони намагалися приєднатися... Але також важливо звернути увагу на деякі моменти. Це захоплення, ймовірно, прийшло до нас із російського інтернету, тому варто спостерігати за тим, що саме пропагується у такому контенті. Якщо квадробіка — лише імітація рухів тварин, це цілком безпечно. Та коли пропагуються агресивні дії, наприклад, кусання чи погана поведінка, це вже небезпечно. Необхідно поговорити з дитиною, пояснити їй, що існує багато негативного контенту і що поважати особисті межі інших людей важливо.
