Учні Лука-Мелешківського ліцею на уроках з мистецтва формують для оборонців індивідуальні пакетики з сухофруктами й трав’яними чаями. Так, зазначають юні волонтери, дарують бійцям свою турботу і забезпечують їх вітамінами, щоб вистачало сили нищити окупантів.
“У багатьох з наших учнів рідні та близькі на фронті, тому вони добре усвідомлюють, як важливо підтримувати воїнів. Від перших днів великої війни діти пишуть і надсилають їм листи з малюнками, виготовляють обереги, — розповідає директорка ліцею Жанна Добровольська. — Нещодавно завдяки ярмаркам наші школярі зібрали 80 тисяч гривень. За них придбали стійкі до ворожих РЕБ дрони, які зберігають життя бійців. А ще педагоги й технічний колектив готують смаколики на фронт, плетуть маскувальні костюми та сітки”.
Валентина Любацька працює вчителькою початкових класів у ліцеї майже 50 років. Щоб допомогти армії, готує страви, в’яже шкарпетки та вишиває ікони, котрі продає на аукціонах, а гроші передає на армію. Власним прикладом педагогиня виховує своїх учнів. На її пораду вже кілька місяців четвертокласники складають індивідуальні пакетики з сухофруктами й трав’яними чаями. У них вкладають синьо-жовті браслети та патріотичні наліпки. Цю справу діти роблять на уроках мистецтва. За один урок складають 30 пакетиків. А працюючи, співають українських пісень.
“Тепер зима, воїни в холодних окопах, на чергуваннях мерзнуть. А трав’яний чай — ідеальне джерело вітамінів та мікроелементів, він і зігріє, і здоров’я додасть, — зазначає Валентина Любацька. — Тому виникла ідея готувати такі корисні рослинні збори. Частину трав виростили коло школи, іншу — принесли батьки. Пакет чаю складається з шавлії, меліси, шипшини, чорниці, листя подорожника, м’яти, липи. Крім того, до нього ми зібрали пакетики із сухофруктами. У кожному — 150 грамів. Це сушені яблука, груші, горіхи, родзинки, курага, інжир, фініки. Вага та об’єм їх невеликі, отож пакуночок можна сховати до кишені. І його вистачить на кілька днів, щоб перекусити, бо він досить калорійний. Бійці кажуть, що енергетичні пакетики беруть із собою на завдання. А повертаючись, готують запашний трав’яний чай, щоб хоч трохи відпочити і думками повернутись додому. Допомагаючи армії, учні почуваються корисними. Наприклад, у моєму класі навчається дев’ятирічний Іванко. Тато школяра на війні. Тому хлопчик своєю працею підтримує батька і його побратимів”.
Щоб віддячити маленьким патріотам, захисники з фронту записують їм відео. А одного разу навіть передали прапор з підписами, який тепер висить в їхньому класі.
