У Малі загострюється паливна криза, що паралізує ключові сфери життя – від продовольчого забезпечення до роботи шкіл. Постачання нафтопродуктів було заблоковане збройними угрупованнями у відповідь на політику військової хунти, що вибірково спрямовує ресурси до лояльних регіонів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Усика звинуватили у крадіжці декількох тисяч доларів
"Миротворців" РФ цікавить лише власне збагачення
Депутат парламенту Аліу Тункара, відомий проросійською риторикою, у своїй промові звинуватив у кризі Францію, США та «можливо, навіть Україну».
Військові прийшли до влади після перевороту 2021 року. У 2022-му, на вимогу хунти, французькі війська, які протистояли джихадистам у регіоні, залишили країну. Наступного року свою місію завершила й ООН.
Безпекові функції режим передав російським найманцям. Спершу це було злочинне угруповання «вагнер», нині – «Африканський корпус», підпорядкований міноборони РФ. Однак їхня присутність не призвела до стабілізації: інтереси найманців зосереджені радше на напівлегальному видобутку золота, ніж на боротьбі з терористичними угрупованнями.
Російські радники активно просувають у регіоні модель управління, яка відтворює авторитарні практики Москви. У травні цього року влада Малі ухвалила рішення про розпуск усіх політичних партій, остаточно зруйнувавши перспективи демократичних виборів. Подібний курс спостерігається й у сусідніх державах Сахелю – Буркіна-Фасо та Нігері, де також при владі перебувають військові, котрі здійснили перевороти.
За оцінками міжнародних організацій, близько шести мільйонів жителів Малі потребують гуманітарної допомоги. Спостерігачі попереджають, що режим втрачає контроль, а російська підтримка виявляється неспроможною змінити ситуацію.
Ви підтримуєте наш режим, то платіть більше
Хоча що там Малі, якщо влада РФ готує до гуманітарної катастрофи власний народ. Російська влада готує громадян до подальшого погіршення рівня життя на тлі рекордного бюджетного дефіциту, який у 2025 році сягне 5,74 трлн рублів. Щоб покрити нестачу коштів, Кремль планує підвищення податків і скорочення соціальних пільг, одночасно використовуючи сенаторів і губернаторів як «громовідводи», які беруть на себе основну хвилю критики.
У РФ офіційно планується підвищення ПДВ із 20 % до 22 %, зменшення порогу для спрощеної системи оподаткування та перегляд пільг для самозайнятих громадян, які нині платять лише 4–6 % податку. Режим самозайнятості можуть скасувати вже у 2026 році, змусивши людей або зареєструватися як підприємці, або платити повну ставку податку.
Паралельно обговорюється введення соціальних внесків для офіційно непрацевлаштованих – безробітних, фрилансерів і тих, хто працює неофіційно. Такі ініціативи подаються під соусом «соціальна справедливість», але фактично збільшують навантаження на населення.
Влада також планує скорочення соціальних програм: материнський капітал пропонують виплачувати лише за третю дитину, а програми «сімейної іпотеки» перевести на фінансування регіонів. Місцеві бюджети, дефіцитні у 68 регіонах, змушені підвищувати транспортні податки та плату за паркування, ставши першою лінією непопулярних рішень.
Ці зміни – наслідок війни, адже після введених санкцій за агресію відбулося падіння доходів РФ. Кремль фактично змінює соціальний контракт із громадянами: раніше «ви не протестуєте – ми гарантуємо стабільність», тепер формула проста: «ви підтримуєте режим – платіть більше».
