Генріху Звєреву — 92 роки. І якщо ви одразу ж почали малювати в уяві кволого дідуся, то зупиніться. Це — не про Генріха Звєрева. Бо він у 92 почувається молодим та здоровим. А секрети цього — насправді дуже прості.
Пенсіонер щоранку робить зарядку, вправи з гирями, а тоді — на прогулянку та пробіжку в ліс. Спорт, каже, запорука його хорошого здоров’я.
“У п’ять років мені подарували перші лижі, тож їздив на змагання з дитинства. У Другу світову зазнав поранення в голову. Я тоді був підлітком, і лікарі сказали, що більше ніколи не зможу займатися спортом, що навантаження не для мене... Та я не послухав їх, далі тренувався, їздив на змагання. У 1945 році став навіть чемпіоном!” — гордиться Генріх Звєрев.
Чоловік висуває шухляду і дістає із стосу документів свої грамоти. Їх у нього майже 80, а ще — багато медалей. “Я все життя працював будівельником, але не переставав займатися легкою атлетикою”, — розповідає спортсмен-ветеран.
За словами Генріха Звєрева, щоби бути здоровим, важливо також дбати про якісне харчування. Пенсіонер розповідає про свої стандарти якості раціону: мінімум м’яса, багато каш, овочів та супів. “А ще я щодня їм моркву зі сметаною! — мовить. — Після поранення в мене впав зір. Лікарі порадили вживати таку страву для його зміцнення, тож 40 років сумлінно виконую їхню рекомендацію”. (Усміхається).
Чоловік підрахував, що уже понад 73 роки — у спорті. Так, ви правильно зрозуміли — він досі їздить на змагання. І здобуває перемоги!
Генріх Звєрев пишається грамотами за спортивні перемоги.
“Нещодавно я став всеукраїнським чемпіоном з метання диска та ядра — штовхнув ядро вагою 3 кілограми на 7 метрів 63 сантиметри”, — ділиться. І дітей та онуків прагне залучити до спорту.
“Коли онукові було 8 років, він часто хворів на бронхіт. Його по лікарнях, по санаторіях возили. Нічого не допомагало. І тоді я взявся за тренування хлопчика, — каже дідусь. — За три роки він уже грав у футбол у нашій юнацькій команді, а в 14 став її капітаном. Нині має гарне здоров’я. Те саме з його рідним братом — мав ваду серця, був млявий, часто втомлювався. Ми почали з ним тренуватися, поволі давати навантаження, і дитина змінилася. Тепер це здоровий та щасливий спортсмен! Я хочу, щоб мій приклад надихав кожного — зичу всім у 92 роки так жити і перемагати на змаганнях!”
Читайте також про те, які штами грипу прогнозують цьогоріч в Україні та чим вони небезпечні.
