Через карантин запаси донорської крові зменшилися більш як удвічі, розповідають "Експресу" лікарі. Адже значна частина донорів, які приходили здавати кров у цей період, не має можливості цього зробити.
— Тести на COVID-19 донорам ми не проводили, але розпитували, чи не контактували вони із хворими на коронавірус. Якщо так — не могли брати у них кров, — розповідає Марія Фантич, лікарка-трансфузіологиня, завідувачка донорського відділу Закарпатської обласної станції переливання крові.
— Крові якої групи найчастіше бракує?
— Усіх! Навіть найпоширеніших — І і ІІ груп — буває дефіцит.
— Як формуються запаси крові?
— Кров центрифугують і ділять на компоненти — еритроцитарну масу і плазму. Кров придатна 30 діб. У гемаконах — спеціальних стерильних пакетах — є спеціальний консервант. Еритроцитарну масу після аналізів можемо передавати медзакладам. А плазма зберігається пів року у морозильних камерах при температурі мінус 40 градусів і нижчій. І якщо у донора впродовж цих шести місяців не виявили жодної вірусної чи бактеріальної хвороби, а всі показники крові у нормі, заготовлену плазму віддаємо для лікування пацієнтів.
— А як використовують компоненти крові?
— Еритроцитарну масу разом із плазмою використовують для збільшення об’єму крові при значних крововтратах. Плазму також використовують для лікування при інфекційних (гепатитах, різних хворобах печінки), гематологічних та онкологічних хворобах і навіть при ентеральному харчуванні (це вид нутритивної терапії).
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як їзда на велосипеді впливає на стан здоров'я
