Їжа та геном: який зв’язок?

Дещо фаталістичні думки науковця про наше харчування з погляду генитики.

Фото unsplash.com
Фото unsplash.com

Наше здоров’я залежить від того, що ми їмо. Ця теза очевидна уже багатьом поколінням людей, вона провокує виникнення низки щоразу інших теорій та практичних рекомендацій щодо "правильного" харчування. Одна із поширених теорій — про взаємозв'язок дієти людини з її генотипом. Як це насправді працює і чи працює взагалі? Спробуймо розібратися.

По-перше, скажу те, що ймовірно, розчарує багатьох. Ані група крові, ані тим паче дата народження людини не можуть надати жодної інформації щодо рекомендованого харчування. Тому мій текст — не про це:)

Для тих, хто залишився його читати, дізнавшись про цей факт, я поясню, як же взагалі корелює генотип із їжею.

Насамперед зупинімося на понятті "генотип". Відомо, що це — сукупність усіх генів людини. Хімічно генотипом є послідовність нуклеотидів (структурних компонентів нуклеїнових кислот) у молекулах ДНК. Він визначає унікальність кожної людини, включно зі схильністю до хвороб і… смаковими вподобаннями.

Набір індивідуальних особливостей людини визначають так звані поліморфізми поодиноких нуклеотидів. Вони є також і в генах, які кодують смакові рецептори, завдяки чому формується індивідуальне сприйняття людиною смаків. Наприклад, індивіди із високою чутливістю рецепторів потребують менш солоної їжі, менше приправ тощо, а із надзвичайно високою чутливістю можуть навіть працювати дегустаторами. Натомість при низькій чутливості рецепторів людина намагатиметься вживати більше приправ, пересолювати їжу.

Набір індивідуальних особливостей людини визначають так звані поліморфізми поодиноких нуклеотидів.

Наявність поліморфізмів є однією з рушійних сил еволюції, забезпечуючи найбільшу пристосованість організмів до змін умов існування. 

До прикладу, переважна більшість українських страв має велику кількість овочів та круп, високий вміст клітковини та помірну кількість м’яса. Це доволі здоровий раціон, до якого ми пристосовувалися та звикали протягом століть. Проте за сучасних умов у раціоні українців з'явилося засилля продуктів із великим вмістом простих вуглеводів та жирів, що є загальною тенденцією у всьому світі. Такий режим харчування сприяє розвитку певних захворювань із спадковою схильністю, серед яких — цукровий діабет, атеросклероз та гіпертонія. Це трапляється також і тому, що наш геном не пристосований для такого навантаження. 

Важливо водночас розуміти, що жодна схильність до захворювання не призведе до розвитку патологічного процесу з першої спроби. Тобто не варто боятися скуштувати щось, що не підходить для нашого генотипу (якщо тільки не йдеться про абсолютну непереносимість якихось продуктів унаслідок алергії чи супутніх захворювань). Утім не раджу регулярно споживати певні умовно-шкідливі продукти — їх надмірна кількість у харчовому раціоні майже точно призведе до реалізації закладеної схильності до захворювання.

Адже хоч спадкова схильність до хвороб, що також формується унікальним для кожної людини набором поліморфізмів, ще не є захворюванням сама по собі, та може призвести до виникнення справжньої хвороби за принципом “де тонко, там і рветься”. Власне тут надлишок чи нестача певних продуктів може відіграти вирішальну роль.

Дізнатися про те, яке ж харчування вам підходить, зважаючи на ваші індивідуальні особливості, можна лише за допомогою генетичних методів дослідження, але як не дивно, вони навряд чи відкриють щось нове для вас, адже переважна більшість умовно-шкідливих продуктів і так відома. 

Повертаючись до теми поліморфізмів, хочу наголосити, що даний нам від народження геном проходить у нас перевірку на здатність вижити в певних умовах, і ми з погляду біологічного виду є такими собі тест-пілотами, що випробовують його на міцність. Кожен тестує свій особливий набір поліморфізмів для того, щоб залишити потомство в умовах, які природа, створюючи нас, не змогла передбачити. Якщо нам вдасться залишити потомство, значить цей геном був "непоганим", а відтак саме він і передасться далі. 

Імовірно, найсильніші із сильніших носіїв геномів через якесь століття-два їстимуть бургери та чіпси й уже не так страждатимуть від шкідливості цієї їжі, як наші сучасники. Але для них майже точно будуть нові виклики.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Пропонуємо вашій увазі також текст про те, що дає світові цьогорічне відкриття нобелівських лауреатів з медицини.

Подробиці
Львівські депутати знову закликали заборонити московську церкву в Україні

В області досі діють близько чотирьох десятків храмів УПЦ МП.

29.11
Подробиці
Систематичне знищення енергосистеми України світові політики називають воєнним злочином та геноцидом

Рафаель Гроссі заявив, що МАГАТЕ збільшить кількість своїх співробітників на українських АЕС.

29.11
Подробиці
Генсек НАТО закликав відправити Києву більше систем ППО

На саміті в Бухаресті пропонують розглянути заявку України на вступ до Північноатлантичного альянсу.

29.11
Подробиці
Кремль навесні збирався  застосувати ядерну зброю проти України

РФ "в односторонньому порядку відклала" переговори зі США щодо інспекцій ядерної зброї.

29.11
Подробиці
СБУ затримала у Запорізькій області коригувальника ворожого вогню

Ним виявився працівник одного з оборонних заводів.

29.11
Подробиці
Мінус 480 окупантів і 2 літаки. Генштаб оновив дані про втрати ворога за останню добу

ЗСУ вже затрофеїли російської бойової техніки майже на $2 мільярди.

29.11
Люди і проблеми
Господарі 40 років обробляли цей город і навіть не здогадувались про унікальне поховання тут.

Його знайшли в селі Угорськ Шумської громади. Археологи датують захоронення VII - VI століттями до нашої ери.

29.11
Люди і проблеми
● Висота цієї ГЕС — 3 метри 20 сантиметрів.

Сконструював її на вулиці Брацлавській у Вінниці житель багатоповерхівки 62-річний Іван Верещак.

29.11
Подробиці
Глави МЗС семи країн північної Європи заявили про намір підтримувати інвестиції в Україну

Швеція надала Києву найбільший в історії двосторонніх відносин пакет оборонної та фінансової допомоги.

29.11
Подробиці
18-тисячний Ладижин залишився без тепла. У місті оголошено надзвичайну ситуацію

Мер Валерій Коломєйцев достроково склав свої повноваження під час воєнного стану.

29.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Один із підрозділів російських окупаційних військ на Луганщині за тиждень втратив до 70% особового складу.

28.11
Подробиці
Фото Олега Ныколенка у Twitter.

Українцями, які потрапили в аварію, наразі опікуються посольства України і Латвії.

28.11
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Як саме діагностують це захворювання? Чи ефективні для лікування банки й гірчичники?

28.11
Як це було
Фото flickr.com

Угорщина не надає Україні фінансову допомогу разом з ЄС, а ще Будапешт відмовився тренувати українських військових у рамках місії Євроспілки. Чому так?

28.11
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Чеченці наголосили, що у них та в українців є спільний ворог.

28.11
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Лише за один тиждень жовтня на вулицях українських сіл та міст у темну пору доби в аваріях загинуло 38 пішоходів.

28.11
Люди і проблеми
Фото shutterstock.com

Через вимикання світла швидкість роботи на шиномонтажах впала на 30%, порівняно з минулим роком.

28.11
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення армія РФ втратила близько 87 900 військових.

28.11
Подробиці
Фото з Телеграм-каналу Миколи Лукашука.

За добу ворог завдав чотирьох ракетних ударів по цивільних об'єктах України.

28.11
показати більше