За даними ВООЗ, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) посідає третє місце серед причин смертності у світі. Зазвичай ця важка недуга вражає курців.
— Для ХОЗЛ характерні хронічний кашель з виділенням мокротиння (іноді гнійного), задишка тощо. Серед інших є й такий типовий симптом: хворому дуже важко видихнути, — зауважує Вікторія Сухан, лікарка-пульмонологиня, кандидатка медичних наук. — В основі захворювання лежить запальний процес, спровокований вдиханням шкідливих речовин, як-от тютюнового диму. Не дивно, що 80% хворих на ХОЗЛ — це курці.
У хвороби може бути й генетичне підґрунтя, а саме — дефіцит в організмі речовини альфа1-антитрепсину. Якщо збігаються декілька потенційно шкідливих факторів, ризик занедужати зростає. У бронхах розвиваються патофізіологічні зміни: підвищується вироблення слизу, це обмежує циркуляцію повітря у дихальних шляхах. Найдрібніші їх ділянки, бронхіоли, закупорюються, слизова бронхіального дерева й судинна сітка патологічно перебудовуються. У легенях накопичується залишкове повітря (явище повітряної пастки) — через це, власне, хворому важко видихнути. Особливо — під час фізичних навантажень.
Оскільки залишковий об’єм повітря переповнює легені, з часом у хворого на ХОЗЛ розвивається й емфізема — патологічний стан, що характеризується розширенням і деструктивною зміною стінок альвеол. Це дрібні міхурці в легенях і на кінцях найтонших розгалужень бронхів, куди проходить повітря під час дихання.
Через те, що повітря нормально не вивільняється і накопичується у легеневевій тканині, потовщуються стінки альвеол. Коли вони руйнуються, підвищується навантаження на серце, розвивається легенева гіпертензія. Це і називають “легеневе серце”.
Із ХОЗЛ пов’язаний і пневмофіброз — заміщення нормальної тканини легенів рубцевою і, як наслідок, втрата органом еластичності. Людині з такою проблемою настільки важко дихати, що спати вона здатна лише сидячи, від нестачі кисню страждає центральна нервова система.
Ще одне часте ускладнення ХОЗЛ — бронхоектатична хвороба, це результат незворотного розширення просвіту бронхів унаслідок пошкодження їх стінки.
— Які методи діагностики ХОЗЛ найбільш показові?
— Діагностувати ХОЗЛ допомагає спірометрія — методика діагностики функції зовнішнього дихання (ФЗД), зокрема визначення фізіологічних об’ємів легенів та швидкості повітряного потоку під час видиху за допомогою медичного приладу — спірометра. Оцінка ФЗД допомагає не лише визначитися з діагнозом, а й з тим, наскільки хвороба прогресує. За підозри на ХОЗЛ призначається і рентгенографія органів грудної клітки, лабораторні дослідження крові і мокротиння За підозри на легеневе серце — ЕКГ, екохардіографія.
— На скільки небезпечні для таких хворих респіраторні сезонні інфекції? I що буде, якщо ХОЗЛ не лікувати?
— З одного боку, люди з ХОЗЛ частіше хворіють на грип, пневмонію, спричинену такими інфекціями. З іншого — будь-яка респіраторна інфекція може значно ускладнити дихання таких хворих, призвести до ще більшого пошкодження легеневої тканини й спричинити загострення патології. Тому пацієнти з ХОЗЛ потребують постійної базисної терапії, щоб хвороба не прогресувала. Наразі вона не піддається повному виліковуванню, але є препарати (зокрема протизапальні, бронхолітики, при загостреннях — антибіотики), які підтримують хворих у стабільному стані.
Якщо ХОЗЛ не лікувати, воно призведе до незворотних змін у бронхах, легенях, серці й зрештою — до дихальної недостатності.
