Учені Пенсильванського університету провели дослід, у якому взяло участь майже три тисячі осіб. Упродовж восьми днів вони щовечора відповідали на запитання про свій настрій, фізичний стан і пережитий за день стрес. Лише 10% з усієї групи відзначало, що майже не стресують упродовж дня. Порівняно з іншими досліджуваними, у них був кращий настрій, вони рідше скаржилися на хронічні хвороби, однак мали... слабшу пам’ять.
“У момент, коли людина переживає стрес (наприклад, перебуває у небезпеці), відбувається викид у кров гормонів адреналіну та кортизолу, які стимулюють симпатичну нервову систему пришвидшувати серцебиття, — пояснює неврологиня Анастасія Гончар. — У людини розширюються зіниці (це їй допомагає оперативніше реагувати на загрозу) та судини (аби швидко наповнити кров’ю м’язи). Потім виділяється глюкоза, яка є основним джерелом енергії для мозку і підвищує його активність. Водночас у підшлункову залозу, печінку й інші органи, не залучені до втечі чи захисту від небезпеки, надходить менше крові й поживних речовин”.
— Коли ми маємо користь від стресу?
— Стрес позитивно впливає на мозок, коли ми не переживаємо його постійно та він не є занадто сильним для нас. Наприклад, одруження і зміна роботи — це стрес, утім він не перевищує допустимого максимуму і не шкідливий для здоров’я.
Доки стрес не виходить за межі норми, він є своєрідним тренуванням і тримає мозок у тонусі. Без нього цей орган деградує. У стресовому стані людина краще запам’ятовує інформацію та ефективніше вчиться.
— А коли стрес шкодить організму?
— Коли людина стресує щодня. Тоді гормони безперервно виділяються в організм та зношують його. Велика кількість кортизолу затримує воду в тілі, заважає м’язам і шкірі відновлюватись. Також порушується сон.
Від непомірного стресу потерпає і мозок. Досліди над мишами показали, що в особин, яких постійно наражали на стрес, префронтальна кора цього органа, яка відповідає за здатність ясно та критично мислити, швидко тоншала. З цієї ж причини в людей, які забагато стресують, уповільнюється мислення та знижується продуктивність.
— Що може допомогти при регулярному стресуванні відновитися?
— Потрібно шукати способи відвернути увагу від проблеми, щоб дати організмові змогу перезапуститися, — пояснює Лейла Гасанова, психологиня Одеського центру громадського здоров’я. — Наприклад, зустріч з друзями може збільшити кількість “хорошого” гормона окситоцину так, що той приглушить дію кортизолу. Чимало окситоцину виділяється також, коли люди добре сплять, кохаються, займаються спортом.
Якщо ж це не допомагає, і постійна тривога не відходить, краще звернутися до фахівця, який допоможе впоратися з проблемою.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про чотири найпоширеніші типи болю голови
