Вас теж дивують медичні історії про операції людини, яка при свідомості? Втім, виявляється, така практиказовсім не дивна, а звична для багатьох лікарень — в тому числі українських.
— Як відомо, головний мозок не має больових рецепторів, тож болю не відчуває. Навіть коли до нього торкається скальпель, — розповідає професор Олег Кришталь, академік Національної академії наук, нейрофізіолог. — Однак больові рецептори є на шкірі голови, черепі, оболонках головного мозку. Тому знечулення на певних етапах операції безперечно потрібне. Утім пацієнта дійсно часто розбуджують, визначивши, на якому етапі операції це буде потрібно.
— Навіщо будити пацієнта під час операції на мозку?
— Під час нейрохірургічних втручань є високий ризик пошкоджень у певних структурних частинах головного мозку, які відповідають за здатність людини до життєво важливих функцій. Коли пацієнт перебуває під повною анестезією, неможливо перевірити, чи у певний момент операції ніщо не загрожує ділянці, яка контролює, наприклад, дрібну моторику. А якщо хворий — при свідомості, хірург може попросити виконати якусь дію, аби переконатися, що процес операції відбувається успішно.
— Нейрохірургічний метод, про який ідеться, називається wake-up анестезією, — каже Анатолій Короткоручко, доцент кафедри нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. — В Україні такі операції роблять уже 30 років. Особисто брав у них участь. У випадках, коли пухлина, яку ми видаляли з мозку, була розташована у зоні мовлення чи у зоні руху, хірург просив пацієнта говорити чи рухати пальцями, стискати м’ячик, м’яку іграшку тощо.
В Україні такі операції роблять уже 30 років.
Крім того, під час таких операцій із пацієнтом постійно спілкуються. Якщо він починає гірше говорити, це означає, що хірург надто наблизився до зони мовлення — усе ж вирішують міліметри. Проблема з рухом пальців — стоп, під загрозою інша відповідальна зона.
— Цікаво!
— Такі операції я проводив пацієнтам із пухлинами головного мозку, що були локалізовані у функціонально важливих зонах — мовлення чи руху, — додає Микола Поліщук, нейрохірург, доктор медичних наук, член-кореспондент Академії медичних наук України. — Такі втручання також роблять при судинній патології головного мозку, але найчастіше — при злоякісних пухлинах.
— Пригадаєте якийсь випадок із практики?
— Якось оперував лікаря з Чернігівщини. У нього була внутрішньомозкова злоякісна пухлина. Трепанація черепа проводилася після знеболення і при введенні наркотичних речовин. Коли пацієнт прокинувся, йому дали в праву руку м’ячик, чоловік натискав на нього і, оперуючи, я відчував, чи є порушення у певній зоні головного мозку, чи немає. А ще під час операції хворий співав пісню “Рідна мати моя”. При співі краще можна відчути плавність мови, випадіння тих чи інших функцій... Після видалення пухлини знову ввели пацієнта в наркоз, а через певний час він прокинувся. Все минуло успішно.
— Підсумуймо, у чому головні переваги wake-up анестезії?
А. Короткоручко:
— Коли пацієнт у свідомості, є можливість перевірити певні ділянки мозку до того, як видалено пухлину. Це мінімізує пошкодження, ризик паралічу або втрати важливих функцій у зоні головного мозку.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як погода знущається над нашим здоров’ям
