Здатність боятися — вроджена у кожного з нас. Якби її не було, ми б не вижили. Але часом боягузливість позбавляє людину здатності бачити барви життя, тримає у надмірній напрузі, робить посміховиськом в очах інших. Де ж межа між раціональним страхом і руйнівною емоцією? Які методики допомагають подолати страх?
Про це та інше розпитуємо Сергія Солдатова, психоаналітика, Ігоря Корнієнка, експерта з практичної психології, та Євгена Заїку, доцента кафедри загальної психології Харківського національного університету.
— Як ми боїмося з погляду фізіології?
Є. Заїка:
— Повідець епіталамуса, крихітна ділянка головного мозку — це такий собі центр управління страхом, що попереджає про небезпеку. Від активності цієї ділянки залежить, смілива людина чи, навпаки, боязлива, як вона реагує на загрози. За почуття страху відповідають і наднирники. Ці парні ендокринні залози в умовах стресу, серед інших біологічно активних речовин, виробляють адреналін і норадреналін — гормони, які мобілізують організм на боротьбу із загрозою.
У стресовому, адреналіновому стані вмикаються додаткові можливості організму, збільшується фізична сила, підвищується увага, мозкова активнісь. У нормі стресова дія адреналіну триває лише кілька хвилин, далі запускається процес його блокування.
У нормі стресова дія адреналіну триває лише кілька хвилин, далі запускається процес його блокування.
С. Солдатов:
— Часто те, наскільки людина боязлива, залежить не лише від вроджених особливостей характеру, а й від досвіду, зокрема досвіду травматичних ситуацій (особливо тих, що пережиті в дитинстві).
— Як на нас впливає постійне почуття страху, якому особливо багато людей піддаються нині, у час пандемії коронавірусу?
І. Корнієнко:
— Під тривалим впливом високих концентрацій адреналіну розвивається виснаження. Ось чому люди, які постійно перебувають у стані страху, змучені не лише психологічно, але й фізично. Їхній організм стає вразливішим до інфекцій, у декого навiть розвивається стресогенний iмунодефiцит.
— Утім боятись — це не завжди ненормально. Де межа між здоровим страхом захворіти і фобією?
І. Корнієнко:
— Страх захворіти — нормальна реакція на загрозу, наприклад, на інформацію про спалах вірусної інфекції. У такій ситуації нормально остерігатися непровітрених приміщень, переповненого громадського транспорту тощо. Але іноді страх виходить з-під вольового контролю і керує людиною навіть тоді, коли загроза минула. Буває, що людина перестає спілкуватися з близькими, взагалі не виходить з дому... Такий ірраціональний страх — це і є фобія.
Страх захворіти — нормальна реакція на загрозу, наприклад, на інформацію про спалах вірусної інфекції.
— А чи можна вважати нормою безстрашність, коли хтось зовсім не переймається ризиком захворіти і не зважає на карантинні норми?
І. Корнієнко:
— Психічно здорова, психологічно врівноважена особа, яка усвідомлює ступінь загрози, не наражатиме на ризик здоров’я своє та інших людей, дотримуватиме норм безпеки.
— Як побороти неконтрольований страх?
І. Корнієнко:
— Навіть у найважчих випадках є вихід — поєднання психотерапії та медикаментозного лікування.
А універсальна порада проти нав’язливого страху така: не піддаватися навіюванню, вмикати раціональне критичне мислення, аналізувати причину страху і таким чином не дозволяти йому отруювати ваше життя.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, якою насправді має бути температура тіла здорової людини
