Люди масово скаржаться на роботу медичних лабораторій. Мовляв, їхні дані часто відрізняються між собою. Чому так відбувається?
— Згідно із статистичними даними ВООЗ, на преаналітичному (долабораторному) етапі стається до 70% помилок, які впливають на результати лабораторних досліджень, — пояснює "Експресу" Романа Блажівська, завідувачка Центральної клініко-діагностичної лабораторії обласної клінічної лікарні.
Суттєво впливає на якість досліджень час від моменту забору біоматеріалу до моменту виконання аналізу. Сечу, до прикладу, в ідеальному варіанті мають досліджувати протягом години після забору. Щодо крові для біохімічного аналізу, то впродовж години після забору потрібно відділити сироватку від формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів). Інакше відбувається вихід елементів з клітин крові у сироватку.
Ще правильність виконання лабораторних досліджень забезпечується точністю дозування реагентів, справністю та надійністю обладнання. На жаль, у більшості державних клініко-діагностичних лабораторій забір крові проводиться старими рутинними методами, а не вакуумними системами й пробірками.
— Точність результатів аналізів дуже залежить і від підготовки пацієнта до аналізів, — розповідає Ірина Волошина, докторка медичних наук, професорка ФПО ЗДМУ.
— Як людині підготуватися до здачі аналізів?
Р. Блажівська:
— Лікар має повідомити пацієнтові, що перед тим, як здавати аналізи, потрібно не їсти 12 годин. А перед ліпідограмою (визначення рівня холестерину) ще й вечеряти нежирними стравами й вилучити з раціону легкі вуглеводи — солодощі, картоплю, макарони...
У спеку за годину перед тим, як здавати аналізи, варто випити склянку води натще. Найоптимальніші години для отримання біоматеріалів — з 7.00 до 9.00. Лікар повинен враховувати також вік, стать, расу, фізичні навантаження, емоційний стан пацієнта, його дієту, які ліки вживає, дієтичні добавки, чи проходить лікувально діагностичні процедури (до прикладу, навіть флюорографія вплине на результати досліджень). А в дітей, які дуже хвилюються і плачуть при заборі крові, збільшується кількість лейкоцитів. Тому психологічний стан пацієнта теж слід враховувати.
— Що ще може вплинути на достовірність аналізів?
І. Волошина:
— Умови зберігання біоматеріалу. До прикладу, його не можна залишати біля нагрівальних приладів. На результат також може вплинути відтермінування проведення реакції, тривале зберігання в морозильній камері.
Результат аналізів залежить і від якості реактивів, за допомогою яких визначають відповідні показники. Якщо зберігати реактиви неправильно, це призведе до неточних кінцевих даних.
Також працівники лабораторії можуть переплутати аналізи, прізвища. Таке теж буває.
— Що ж робити лікарю, якщо він розуміє, що результати аналізів можуть бути недостовірними?
— Якщо між термінами здачі аналізів минуло декілька днів, то вони можуть відрізнятись навіть на 5 — 20%, коли здавати кров навіть в одній лабораторії. Особливо це стосується гормональних показників. Але, звісно, лікар не може покладатися винятково на результати даних із лабораторії. Тому, якщо бачить сумнівні показники, — варто все ж таки перездати аналізи ще раз.
У друкованому форматі газети "Експрес" читайте історії людей, які постраждали через недостовірні результати аналізів, зокрема про жінку, якій помилково видалили частину органа.
Читайте також про те, до чого може призвести брак рідини в організмі
