Знімок датують орієнтовно 12 — 14 жовтня 1959 року. А вже 15 жовтня Степан Бандера був убитий агентом КДБ Богданом Сташинським. Останню прижиттєву фотографію зберіг онук Степана Бандери — Штефко, який нині живе у Канаді. Оригінал знімка він передав до музею Степана Бандери в Старому Угринові, що на Івано Франківщині. Більше про це фото — у новій рубриці газети “Експрес”, в якій ми розповідатимемо історії відомих світлин.
“На фото — зліва направо: молодша дочка Бандери — Леся, дружина Ярослава, сам Степан Андрійович, старша дочка Наталя та близький друг Бандери, член Проводу ОУН Дмитро Миськів, — розповідає історик, дослідник українського визвольного руху Микола Посівнич.
— Степан Бандера нечасто мав можливість бути з родиною. Але як тільки випадала нагода, він організовував сімейні походи в гори, по гриби чи інший активний відпочинок. Один із таких сімейних вихідних і зафіксовано на знімку. Додам, що Бандера дуже любив дітей i виховував їх у патріотичному дусі. Донька Наталя була членкинею Пласту, син Андрiй i донька Леся — членами Спілки української молоді”.
Якщо придивитися до фото, то побачимо, що всі зображені на ньому — з наплічниками. “А через плече у Степана Бандери — футляр від фотоапарата, — каже Микола Посівнич. — Загалом, він любив фотографувати, тому при кожній нагоді знімав своїх рідних. Бандера сам проявляв плівки — для цього обладнав лабораторію у приміщенні ОУН на Цеппелінштрассе у Мюнхені”.
Цей знімок, ймовірно, зробили фотоапаратом Zeiss Ikon Сonfessa, яким донедавна користувався онук провідника ОУН. “Фотоапарат дуже якісний і досі в робочому стані, — каже Микола Посівнич. — Степан Бандера придбав його у 1953 році. На той час він коштував доволі недешево. І нині за такий фотоапарат довелося б віддати декілька тисяч доларів. Наразі фотоапарат зберігається у фондах музею у Старому Угринові. Його показують відвідувачам лише у день народження Бандери (1 січня), День створення УПА (14 жовтня) та на роковини смерті провідника ОУН (15 жовтня). Шкода, що футляр, ремінець від якого ми бачимо на фото, загубився”.
Існує декілька версій щодо того, хто ж є автором цієї світлини. “Бандера майже нікому не довіряв, тому підпускав до себе дуже вузьке коло осіб, — розповідає пан Микола. — Переважно провідника ОУН фотографував його заступник і близький друг Степан Ленкавський, або ж його особистий охоронець Василь Шушко. Стосовно саме цього фото, то можна припустити, що його зробив син Степана Бандери — Андрій, адже саме його не вистачає на сімейному знімку”.
Як відомо, родина Степана Бандери у повоєнні роки, щоб уникнути переслідувань радянськими спецслужбами, дуже часто змінювала місця проживання. Вони тимчасово мешкали в різних містах Австрії й Німеччини, де й було зроблене це фото.
“Бандера в останні роки жив із документами на ім’я Стефана Попеля, — розповідає історик. — За легендою, був журналістом української газети “Український Самостійник” у Мюнхені. Молодші діти не знали, що їх батько — Степан Бандера. Наталя здогадувалася, але не була впевнена аж до 15 жовтня 1959 року. У цей день Степан Бандера загинув від рук агента КДБ Богдана Сташинського. Він зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя провідникові ОУН струменем розчину ціанистого калію”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також більше про директиву, яка розширює можливості армії
