Павло Чубинський: маловідомі факти з життя автора “Ще не вмерла Україна”

185 років тому народився Павло Чубинський - етнолог, фольклорист, поет, активний учасник українського руху.

Фото uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло_Платонович
Фото uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло_Платонович

Творець українського славня мав запальний характер, міг одночасно робити декілька справ та двічі був на засланні. Павло Чубинський зробив неоціненний внесок у дослідження української культури. Однак чи не найбільшої слави йому приніс вірш “Ще не вмерла Україна”, який став національним гімном. Докладніше про життя Павла Платоновича розповідає Андрій Зиль, краєзнавець, дослідник його біографії. 

— У якій родині народився відомий етнограф? 

— Павло Чубинський народився 27 січня 1839 року в небагатій дворянській родині відставного офіцера в Борисполі. Початкову освіту здобув удома від матері та вчителів-гувернантів. Коли підріс, батьки віддали його до Київської гімназії. Павло старанно вчився, багато часу проводив над книжками. Зокрема, вивчав п’ять мов: латину, грецьку, німецьку, французьку та російську. До того ж він добре володів польською мовою. Саме в Києві молодий гімназист ближче ознайомився з поезією Тараса Шевченка. Творчість та діяльність Кобзаря неабияк вплинули на його світогляд. 

— Як склалося життя Чубинського далі? 

— Після навчання у гімназії Павло вступив до Петербурзького університету, де здобув вищу юридичну освіту й отримав ступінь кандидата наук. У студентські роки він брав участь у діяльності петербурзької української громади, яка, зокрема, гуртувалася навколо Шевченка після його повернення із заслання. Після закінчення університету Чубинський повернувся додому, але роботи молодому юристу не знайшлося. Тому він збирав етнографічні та фольклорні матеріали й водночас проводив активну громадсько-політичну діяльність. Чубинський належав до групи “хлопоманів”. Одягнувшись в українське вбрання, разом з однодумцями поширював серед селян вірші Шевченка, розповідав про часи української вольниці, співав народні та революційні пісні. 

— Відомо, що Чубинський також був членом організації української інтелігенції у Києві. 

— Так, він відвідував зібрання громадівців у Києві. Одночасно працював учителем у приватному пансіоні благородних дівчат Ленц, бував на вечірках українських та сербських студентів. Учасники таких вечірок збирали слова для укладання українського словника, записували пісні, казки, прислів’я, писали реферати про історичне минуле України. 

У 1862 році, на одній із таких вечірок у будинку купця Лазарева, де квартирував Чубинський, зібралися члени Київської громади й сербські студенти. Як згадував Леонід Білецький, товариш Чубинського, вони співали хорову сербську пісню, у приспіві якої були такі слова: “Серце біє і крев ліє за свою свободу...” Чубинського дуже схвилювала ця пісня. Він раптом вийшов у свою кімнату, а через деякий час повернувся до гурту з віршем “Ще не вмерла Україна”. Усі тут же вивчили його слова й співали хором. Пісня швидко набула популярності в народі. 

— I невдовзі Чубинський опинився на засланні. Чи правда, що через вірш “Ще не вмерла Україна”, який буцімто мав “шкідливий вплив на розум простолюду”? 

— Так, Чубинського відправили на заслання до Архангельська за українську діяльність восени 1862 року. До речі, це було не єдине його заслання. Вдруге Павла Платоновича вислали з України в 1877 році в Петербург. 

У 1869 році Чубинському дозволили повернутися в Україну. На батьківщині він очолив етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. Протягом двох років експедиція досліджувала Київську, Волинську, Подільську губернії, частину Мінської, Гродненської, Люблінської, Седлецької губерній та Бессарабію, де проживали українці. 

— А що відомо про особисте життя поета й етнографа? 

— Влітку 1870 року Павло Чубинський здійснив третю експедицію по Лівобережжю та Правобережжю, а повернувшись до Києва, не засидівся на місці. Вже в серпні того ж року поїхав у Городище на Черкащину. Там йому вдалося влаштуватися в адміністрацію фірми “Брати Яхненки й Симиренко” і з головою поринути у сферу виробничих і торговельних відносин. На Черкащині він познайомився з майбутньою дружиною Катериною Порозовою. Вони взяли шлюб. Відомо, що Катерина займалася благодійництвом, зокрема допомагала бідним. У подружжя народилося четверо дітей. 

— А який характер мав Павло Чубинський? 

— Трішки гарячкуватий. Він був непосидючим і дуже працелюбним — одночасно міг робити декілька справ. Павло Чубинський був чудовим етнографом, зокрема, підготував до друку сім томів (у 9-ти книгах) “Трудів етнографічно-статистичної експедиції”, видав збірку віршів “Сопілка Павлуся”. А в 1874 році як режисер поставив першу українську оперу “Ніч перед Різдвом”. На жаль, з 1880-го по 1884 рік Павло Чубинський був прикутий паралічем до ліжка. Помер автор українського славня у 44 роки, не доживши день до свого 45-ліття. 

Автор: Юлія Голодрига
Подробиці
Фото Нацполіції.

ТЦК пояснив, що на момент інциденту працівник перебував у відпустці.

18.09
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ворог створив "зону ураження" безпілотниками, перекривши всі маршрути постачання.

18.09
Подробиці
Фото: depositphotos.com

БПЛА окупантів прямував до цілі в режимі онлайн керування.

17.09
Подробиці
Фото: Pixabay

За вказівкою своїх командирів штурмовики РФ живими заходили у власну могилу.

17.09
Подробиці
Фото: т-к Куп'янськ перший

Російські командири дали наказ розстрілювати у Куп'янську усіх цивільних чоловіків віком від 18 до 60 років.

17.09
Подробиці
Фото: АТЕШ

Чергову диверсію на залізниці наші партизани здійснили аж за Уралом.

17.09
Подробиці
Фото: т-к Зеленський

Російські окупанти зазнали величезних втрат завдяки діям Сил оборони України.

17.09
Подробиці
Фото: armyinform.com.ua

Напад зняла боді-камера працівника центру комплектації.

17.09
Подробиці
Скрін з відео

Жоден з офіційних відеороликів Міноборони та самого підрозділу не був настільки відвертими, як сюжет пропагандиста.

17.09
Подробиці
Скрін з відео

Маневри більше нагадували медіа-шоу, а не реальну військову репетицію.

17.09
Подробиці
Фото ілюстративне: wikimedia.org

Через блокування транзиту постраждають логістичні ланцюги Китаю та багатомільйонні контракти.

17.09
Подробиці
Фото: x.com/iranhr

Правозахисники стверджують, що його повісили без справедливого суду, а доказом "шпигунства" назвали повідомлення українському президентові.

17.09
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Прощання з ліквідованим окупантом відбудеться 19 вересня.

17.09
Подробиці
Фото Sport Arena.

За втечу з України Артур Рудько нібито мав заплатити близько восьми тисяч доларів у криптовалюті.

17.09
Подробиці
Фото Суспільного.

Суддя визнав чоловіка винним у самовільному залишенні частини та призначив покарання у вигляді п'яти років ув'язнення.

17.09
Cтиль життя
Фото з архіву Лани Вєтрової

“Заплітав її в косичку, щоб не плутали зі священником”.

17.09
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Політикиню відсторонили від діяльності після звинувачень у ксенофобських висловлюваннях.

17.09
Подробиці
Фото зі сторінки Олександра Сирського у Фейсбук.

За вісім із половиною місяці 2025 року українські захисники ліквідували понад 305 тисяч військовослужбовців армії РФ.

17.09
Подробиці
Фото: мінфін

У Білому домі вважають, що у затягуванні війни винна Європа.

16.09
Подробиці
Скрін з відео

Керівник США вважає, що глава України та диктатор РФ "не можуть сидіти в одній кімнаті разом". Тож йому, ймовірно, доведеться бути присутнім під час цієї розмови.

16.09
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Оприлюднено перевірки прокурорів зі статусом інвалідності.

16.09
Подробиці
Фото: PAP/Войтек Яргіло.

Польща приховує, що 10 вересня по будинку прилетів не дрон РФ, а ракета з літака F-16, які підіймали для відбиття атаки.

16.09
Подробиці
Фото Нацполіції.

Завдяки небайдужим людям правопорушницю затримали оперативно.

16.09
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Підвищення середньої зарплати педагогічних працівників відбудеться двома етапами.

16.09
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Окупанти захотіла взяти Покровськ, але опинилися у скрутному становищі.

16.09
Подробиці
Фото МНС РФ.

ГУР влаштувало вибухи біля Владивостока. Відомо про загиблих та поранених окупантів, які вражали жорстокістю в Україні.

16.09
показати більше