Справжнє козацьке меню: без хліба, картоплі та моркви, а м'ясо - хіба на свята

Що їли козаки?

Справжнє козацьке меню: без хліба, картоплі та моркви, а м'ясо - хіба на свята

Нині ми із задоволенням споживаємо страви, нібито зготовані за давніми козацькими рецептами, наприклад, куліш, пише газета Експрес. Але чи справді їли це ті, хто оселився на дніпровських порогах?

"Козаки не були вибагливими у харчуванні, — розповідає Михайло Чередниченко, завідувач сектору "Історико-культурний комплекс "Запорозька Січ" національного заповідника "Хортиця". — Печений хліб їли зрідка. Борошна було небагато, і воно йшло на приготування найпопулярнішої козацької страви — саламати (соломати, саламахи). Це шматки тіста, які варили у воді, щось схоже на галушки.

Російський князь Семен Мишецький, автор праці про Січ, писав, що саламату запорожці їли раз на день, як гарячу страву. Брали її з собою і в похід — вантажили на човни діжки з заквашеним тістом".

Читайте також"Гоноровий" меч Сагайдачного: історія унікальної козацької реліквії

— А куліш варили?

— Його називали "тетеря". Готували з води, заквашеного тіста з додаванням пшоняної чи іншої крупи. Картоплі чи моркви, які тепер дають до кулешу, у козаків не було.

— Чи споживали запорожці рибу та м'ясо?

— Монах одного з полтавських монастирів, який із братами приїхав на Січ, писав, що харчували їх рибою чотири рази на день. Її виловлювали у навколишніх річках. Рибу переважно варили, зрідка — запікали, а ще засолювали або в'ялили. Гійом де Боплан, французький картограф, пригадує випадок, як зустрів у степу запорожця. Той саме готував собі сніданок. Мав рибу, але не було казанка, у якому її зварити — лише цеберко. Тож козак розпалив вогнище і нагрівав камені, які потім кидав у дерев'яне відерце, таким чином закип'ятив воду і зварив рибу.

Читайте такожЗолота лихоманка у США: як поклади дорогоцінного металу перевернули життя сотень тисяч людей

М'ясо ж було радше святковою стравою. Аби поласували ним, декілька козаків скидались грошима і давали їх кухарю, аби той дістав м'яса.

— Що ще було на козацькому столі?

— Капуста, огірки, цибуля, хрін, буряк, яблука, груші, ягоди, гриби, горіхи. Уже за часів останнього отамана, Петра Калнишевського, коли запорожці стали трохи займатися землеробством, особливу шану мали квашені харчі. Історія зафіксувала такий випадок. Кошовому з Січі надіслали квашених гарбузів та огірків. Він написав листа, в якому подякував за смакоту і зауважив, що цього разу заквашено дуже добре, з листочками вишні, а от минулий раз огірки були пересолені.

— А що пили запорожці?

— Вживали квас, пиво, які самі варили. А от власної горілки на Січі не було — її привозили або з походів, або купували чи обмінювали у селян. За горілку селянин міг отримати навіть доброго татарського коня! Старшина могла пити вино, яке привозили з-за моря. Але в походах спиртне суворо заборонялось. Якщо ловили когось п'яним, приміром на морі, то викидали за  борт чайки.

Читайте такожГазета Експрес дарує 100 тисяч гривень та подорож Європою

Найважливіше

18.03.2019
:
Історія
Фото gdb.rferl.org

"Я змушена продавати речі з хати, щоб купити хліба й ліків!" - писала у листі до батьків Леся Українка.

18.03
Актуальне

Шведські науковці довели, що пращурами європейців є вихідці з території сучасної України. Ким вони були та чого навчили шведів?

18.03
показати більше