Вони відбувалися в різні історичні епохи, але їх об’єднує одне — за їхнім підсумком воєнна ситуація під час війни докорінно змінювалася. Навіть у тих випадках, коли кровопролиття на полі бою не могло визначити переможця.
Ось 10 найвідоміших битв від V століття до н. е. до ХІХ століття.
Битва під Марафоном (490 рік до н. е.)
Супротивники: велетенська перська армія під командуванням мореплавця Датіса і Артаферна, племінника перського царя Дарія І, і союзне військо афінян і платейців (чисельністю 9 — 11 тисяч воїнів), очолюване полководцями та архонтами Мільтіадом, Каллімахом, Арістідом і Стесілаєм.
Сили сторін / втрати: армія персів налічувала 20 — 100 тисяч воїнів, армія греків — 9 — 11 тисяч. Унаслідок битви елліни втратили близько двох сотень воїнів, перси — приблизно 6 з половиною тисяч.
Результат: перси зазнали поразки і на якийcь час відклали наміри захопити всю Грецію.
Битва під Сиракузами (413 рік до н. е.)
Супротивники: афінська армія: приблизно 40 000 вояків та 100 кораблів під командуванням Нікія та Демосфена. Сиракузька армія: 20 000 воїнів та 70 кораблів під командуванням Гермократа і Гіліппа.
Результат: переможцями битви, яка виявилася переломним моментом у війні, стали сиракузці. Розгромивши афінян, вони змогли зупинити поширення їхнього панування.
Битва під Гавгамелами.
Битва під Гавгамелами (331 рік до н. е.)
Супротивники: македонська армія Александра Великого і перське військо Дарія ІІІ.
Сили сторін / втрати: 40 тисяч піхотинців і 7 тисяч вершників — в Александра Великого, у персів — щонайменше в декілька разів більше. Згідно з античними джерелами, македонці втратили близько 500 воїнів, а перси — до 100 тисяч.
Результат: поразка під Гавгамелами призвела до краху імперії Ахеменідів. Александру здався Вавилон та інші міста Перської імперії, а перські вельможі присягли йому на вірність як новому володарю Азії. Цар персів Дарій III утік на схід, сподіваючись зібрати там армію, але був захоплений, а потім і вбитий. За наказом Александра, Дарія поховали з усіма почестями, а сам він оголосив себе його законним наступником.
Битва під Метаврі (207 рік до н. е.)
Супротивники: Римська республіка і Карфаген.
Сили сторін / втрати: у римлян 37 — 40 тисяч воїнів, у карфагенців — 30 тисяч воїнів і 10 бойових слонів. Загинуло 2 — 8 тисяч римлян, 10 тисяч карфагенян було вбито, 5400 взято в полон. Шістьох слонів римляни убили, чотирьох захопили.
Результат: це була вирішальна битва Другої Пунічної війни, яка призвела до занепаду Карфагену.
Битва в Тевтобурзькому лісі (9 рік н. е.)
Супротивники: германські племена на чолі з Армінієм і римська армія Квінтілія Вара.
Сили сторін / втрати: чисельність війська германців встановити не вдалося. Римська армія складалася з трьох легіонів, шести когорт і трьох кінних загонів. Загалом у римлян налічувалося 18 — 27 тисяч легіонерів.
Результат: Арміній ущент розгромив Квінтілія Вара. Битва призвела до звільнення території германських племен з-під влади Римської імперії і стала початком тривалої війни імперії з германцями. У підсумку германські землі зберегли незалежність, а Рейн став північною межею Римської імперії на заході.
Битва на Каталаунських полях (451 рік)
Супротивники: Західна Римська імперія та її союзники Королівство вестготів, алани, бургунди і франки. Їм протистояло військо гунів, яких підтримували остготи, гепіди та інші германські племена.
Сили сторін / втрати: римлян і їхніх союзників було від 30 до 80 тисяч, гунів та германців — “десятки тисяч”.
Результат: битва стала найбільшою і однією з останніх в історії Західної Римської імперії перед її розпадом. Хоча, згідно з хроніками, вислід поєдинку не був зрозумілий, Аттілі довелося відіти.
Битва під Гастингсом (1066 рік)
Супротивники: Нормандське герцогство на чолі з Вільгельмом І Завойовником і Англійське королівство на чолі з Гарольдом ІІ Годвінсоном.
Результат: унаслідок перемоги над англо-саксонським військом герцог Нормандський Вільгельм був коронований у Вестмінстерському абатстві.
Битва під Орлеаном (1429 рік)
Супротивники: англійське військо під командуванням Томаса Монтег’ю, графа Солсбері, намагалося захопити Орлеан, який обороняв французький гарнізон на чолі з Жаном де Дюнуа. Згодом до них долучилася Жанна д’Арк.
Сили сторін / втрати: англійці втратили приблизно 5000 воїнів, а французи — 6400. Також загинуло понад 4000 мешканців Орлеана.
Результат: облога Орлеана і його подальше звільнення військами Жанни д’Арк ознаменували переломний етап у Столітній війні. Сучасники вважали, що якби Орлеан здався і французьким королем став Генріх VI, син англійського короля Генріха V, незалежності Франції як держави було б покладено край.
Гравелінська битва (1588 рік)
Супротивники: англійський флот під орудою Чарльза Говарда та “Непереможна армада” Іспанії, якою командував герцог Алонсо Перес де Гусман Медіна-Сідонія.
Сили сторін / втрати: 227 англійських військових і озброєних торговельних суден проти 130 кораблів іспанців. Загинуло до 100 англійських моряків, ще пів тисячі було поранено. Згоріло також вісім кораблів англійців. Іспанці втратили два судна і майже 2000 моряків вбитими, пораненими і полоненими.
Результат: у битві досі непереможний іспанський флот зазнав поразки, натомість Англія отримала титул “Володарка морів”. Гравелінська битва стала однією з наймасштабніших військово-морських катастроф в історії.
Битва під Ватерлоо (1815 рік)
Супротивники: французька армія Наполеона Бонапарта, якій протистояла союзна армія Великої Британії, Нідерландів, Пруссії, Ганновера, Брауншвейга й герцогства Нассау. Союзниками командували Артур Веслі, 1-й герцог Веллінгтон, і Гебгард фон Блюхер.
Сили сторін / втрати: перед битвою 72 000 французів протистояли майже 180 тисячам союзників. Під час баталії наполеонівське військо втратило 51 000 осіб, альянти — 24 000.
Результат: поразка під Ватерлоо призвела до поразки всієї кампанії, поразки Франції у війні з коаліцією. Її наслідком стало повторне зречення престолу Наполеоном, до зміни політичної влади у Франції, і надалі — до її окупації союзними арміями та відновлення влади династії Бурбонів.
Іван ГАВРИШ
