Таку традицію в Калинівській гімназії започатковано ще вісім років тому. За цей час діти передали воїнам понад 400 баночок смаколика.
“У 2009 році адміністрація гімназії запропонувала першокласникам та їхнім батькам на згадку про початок навчання висадити дерева поряд із закладом. Обрали калину — символ рідної землі, мужності й незламності українського народу. Крім того, вона символ нашого міста. Посадили 30 кущів, алея з часом розрослася. Вчитель біології Євген Ворона щороку обрізає дерева, обприскує проти шкідників. Гуртом обкопуємо калину, білимо, — розповідає директорка навчального закладу Олена Костюк. — У 2017-му зібрали перший урожай. І вирішили приготувати варення з ягід калини на фронт. Бо зазвичай наші воїни місяцями перебувають на позиціях, де доводиться спати у вогкому бліндажі, тож можна застудитися. І якраз тут допоможе калинове варення. У цій ягоді чимало вітамінів С та А, навіть більше, ніж у цитрусових, а ще містяться фітондици, які зміцнюють імунітет”.
Жовтень-листопад — найкращий час для заготівлі калини. О цій порі ягоди стають соковитішими й солодшими. Тому учні гімназії на перервах та у вільний час допомагають збирати врожай.
● За останні вісім років Калинівська гімназія відправила воїнам через волонтерів 400 баночок варення.
“Два-три відра маємо з нашої алеї. Всі ягоди перебираємо, миємо. У шкільній їдальні кухарка Марина Гладанюк варить варення, — зауважує директорка. — Рецепт простий — на кілограм ягід йде 700 грамів цукру, трохи води. Готове варення розливаємо у стерилізовану тару. Ось днями зробили 30 баночок, які поїдуть на Покровський напрямок”.
А загалом за останні вісім років Калинівська гімназія відправила воїнам через волонтерів 400 баночок варення. На кожну обов’язково клеять наліпку з теплими побажаннями.
“Така турбота — наш спосіб сказати захисникам: “Ми з вами. Ми чекаємо. Ми віримо”, — пояснює Олена Костюк. — Приємно, що завжди є зворотний зв’язок. Якось дзвонить до мене мама нашого учня, яка теж боронить Україну. Вона з побратимами отримала передачу, а там — калинове варення і на баночці вказано гімназію. Захисниця була розчулена. Війна болить кожному з нас. І я — не виняток. Мій чоловік — військовий. У червні цього року зазнав поранення на Донеччині, тепер проходить військово-лікарську комісію”.
Також, зі слів директорки, гімназія розпочала збір домашньої консервації. Планують передати великий пакунок на фронт до дня святого Миколая.
