Визначні науковці і робітники заводів, пенсіонери на лавках у парку і молодь із відповідними додатками у смартфонах – шахи об'єднують, без перебільшення, усі вікові і соціальні групи людей. Із розвитком цифрових технологій і виникненням щораз більшої кількості розваг, змагання на шахівниці досі не втратило своєї популярності. З нагоди Міжнародного дня шахів, який щорічно відзначають 20 липня, пропонуємо вам текст про цю легендарну інтелектуальну забаву.
Шахи – це стародавня стратегічна гра, обплетена цікавими історіями, байками та легендами. Зародилась вона в Індії задовго до нашої ери, з іншими правилами, ніж ті, про які ми знаємо зараз. Раніше у ній брало участь четверо осіб і гравці окрім фігур на шахівниці використовували також гральні кості. До Європи шахи потрапили у ІХ сторіччі, а сучасні правила гри виникли лише у ХІV ст.
Шахи і борщ: що спільного?
Добре вміння грати у шахи завжди пов'язували із підвищеним рівнем інтелекту. Так, дослідження справді показують кореляцію між IQ та навичками гри у шахи. Але зв'язок цей непрямий. У грі в шахи насамперед головну роль відіграє оперативна пам'ять, яку, до речі, шахи і розвивають. ОП – це когнітивна система із обмеженою "ємністю", що утримує та обробляє поточну інформацію. Тобто – такий собі маленький мозок, що думає тільки над ситуацією, у якій ви опинились, та розраховує варіанти, що можуть зараз відбутись.
Ось як працює ОП у шахах: треба пам'ятати позицію фігур та подумки їх міняти й передбачати можливі ходи опонента. І все це – за лімітований час. Хто краще проаналізує й спрогнозує ситуацію на дошці, той і виграє.
Оперативну пам'ять ми постійно використовуємо у побуті. Наприклад, коли варимо борщ, нам потрібно не забути про жоден інгредієнт, порядок приготування та часові інтервали між додаванням продуктів до каструлі. У тривалій пам'яті перебуває тільки рецепт, але його реалізація на практиці – завдання оперативної пам'яті. Саме тому борщ за одним рецептом у різних людей смакує по-різному.
Своєю чергою інтелект – це сукупність когнітивних здібностей, і хоча він має великий зв'язок із оперативною пам'яттю, але це – не одне й те саме.
Хід конем проти Альцгеймера
Шахи – корисна гра для розвитку когнітивних здібностей у дітей, що може покращити здатність до планування малечею своїх дій. Втім їх не потрібно змушувати грати, якщо не хочуть, хоча навчити правил таки варто.
Загалом гра в шахи напружує нервову систему, тому сідати за неї доречно, коли ви не відчуваєте нервового виснаження.
Доведено, що гра в шахи здатна затримати зниження розумових здібностей, пов'язаних зі старінням, наприклад при хворобі Альцгеймера. Це відбувається тому, що будь-яке комплексне навантаження на когнітивну роботу мозку підтримує життєдіяльність нейронів, які беруть участь у наших інтелектуальних процесах.
Варто також зазначити, що здібність до гри у шахи має чималу генетичну складову, однак без тренування, як і в будь-якому виді спорту, досягти значних результатів неможливо. І насамкінець: пам’ятайте, що шахи – лише гра, й здобули ви перемогу чи ні – не так важливо. Адже у будь-якому разі час, проведений за партією, – це користь для здоров’я мозку.
Пропонуємо вашій увазі текст кандидата психологічних наук про те, якої шкоди людині може завдати селфі.
