Нещодавно ми публікували текст про вроки і віру в Бога. Він викликав чимало дискусій на нашій сторінці у Facebook.
Люди пишуть: “Немає нічого поганого у викачуванні яйця, якщо при тому бабця виголошує християнські молитви”, “Кожен забобон має своє давнє пояснення, тому ними не можна нехтувати”. Тож ми вирішили продовжити тему і з’ясувати походження таких ритуалів, а також думку Церкви щодо них.
Говоримо з етнографинею Лесею Горошко; знавчинею народних способів оздоровлення Катериною Фриндак; протоієреєм Михайлом Сиваком, проректором Православної богословської академії ПЦУ; протоієреєм Назарієм Лозинським, доктором церковно-історичних наук; піддияконом Володимиром Мамчиним, докторантом богословського факультету Інсбруцького університету імені Леопольда і Франца (УГКЦ).
“Знімання вроків, виливання воску — колись ці ритуали належали до сфери народної медицини, їх знали знахарі. Дрібніші ритуали люди виконували самостійно, — каже Леся Горошко. — Наприклад, щоби зняти вроки, одягали білизну навиворіт. Або ж витирали мокре обличчя своє або лице дитини зворотною частиною вбрання. Вірили, що так можна обманути злі сили — і вроки відійдуть”.
— Люди вірять, що шпилька або червона нитка може допомогти від зурочення. Яке походження цієї практики?
— Почну з того, що, згідно з віруваннями, є два різновиди злоякісної дії — коли людина посилає вроки свідомо і несвідомо. У другому випадку на людину кидають недобрий або заздрісний погляд, завдаючи шкоди мимохіть. Щоб уберегтися від таких несвідомих вроків, використовують різноманітні засоби, як-от шпильки чи червона нитка на руці.
Відповідно до народних уявлень, такі предмети вберігають від зурочення, адже привертають перший погляд людини до себе. А саме він має найбільшу негативну силу. Саме тому колись вважалося, що перед тим, як дивитися на дітей, треба глянути на нігті, небо, стріху, а вже потім на маля. Тобто частину того недоброго, що людина могла б кинути на іншу, вона скеровує на сторонні речі.
Червоний колір нитки теж не випадковий. Це — колір вогню, стихії, яка має оберегові властивості.
— Здавна люди використовували у багатьох обрядах яйце. Чому саме його?
К. Фриндак:
— Яйце — першооснова світу. Тому з давніх-давен цілителі обкачували яйцем, щоб зняти негативну енергетику, яка накопичувалася під час сварок, від переляку, при стресах і хворобах. Відповідно до вірувань, яйце, як губка, вбирає будь-яку інформацію.
Власне, відбувається перенесення хвороб на вміст яйця.
Для того, щоб правильно провести цю процедуру, наші предки мали без торгу придбати на базарі коричневе домашнє яйце (бо темний колір поглинає весь негатив), а тоді приносили його цілителеві чи людині, якій довіряли, оскільки самостійно таку процедуру проробити не можна.
Обкачуючи яйцем, промовляють найсильнішу молитву — “Отче наш”, аби напевне відігнати від хворого чи зуроченого злі сили.
— Як до таких вірувань ставиться Церква?
Н. Лозинський:
— Магічні ритуали на кшталт викачування яйця, виливання воску виникли ще в дохристиянські часи. Люди часто вважають, що такі дійства помічні. Я називаю це ефектом духовного плацебо. Людині стає краще завдяки не “цілителям”, а вірі, яка може і гори перевертати.
М. Сивак:
— Лукаві сили стараються привернути до себе християн, використовуючи християнську атрибутику. Так вони присипляють людську пильність і глумляться з наших символів. Тому не варто спокушатися на це. Диявол — це той, хто найкраще знає Святе Письмо. Йому легко збити людей з пантелику.
— Що робити християнинові, який знайшов біля свого обійстя підозрілі предмети — закопане яйце чи встромлену у щось голку?
В. Мамчин:
— Апостол Павло каже: “Ідол є ніщо”. Це ж стосується і всіляких ритуальних предметів. Якщо людина цілковито покладається на Бога, то на такі предмети має просто не зважати.
М. Сивак:
— Для заспокоєння душі це місце можна покропити свяченою водою, помолитися і промовити “Нехай на все буде воля Божа”. Дехто для того, щоб захистити обійстя від злого, обсипає свяченою сіллю периметр свого господарства. Такі дії теж допустимі.
Н. Лозинський:
— Церква навчає, наголошує і наполягає, що будь-яка річ чи людина, наповнені злою силою, нічого не можуть зробити людині, яка вірить Богові, довіряє Йому. Ніколи зло не може бути сильнішим за добро.
Коли ж ми далекі від Бога, зате часті гості у “знахарів”, “бабок”, “відунів”, “цілителів”, то не нарікаймо на те, що наші діти більше хворіють, вдома нічого не ведеться, а в серці — депресія. Ми самі обираємо свій шлях і те, з ким іти цим шляхом.
Читайте також про те, як перевірити, чи справді яяйце свіже та якісне.
