На українському ринку спостерігається величезний дефіцит молочної сировини. Фермери та виробники б’ють на сполох. “Таких результатів у молочній галузі в нас не було протягом останніх 50-ти, а може й 100 років”, — каже Ганна Лавренюк, віцепрезидентка Асоціації виробників молока.
Фахівчиня каже, що поголів’я ВРХ швидко скорочується: поголів’я корів (і в приватному, і в промисловому секторах) у 1980 році становило 9,28 млн, у 1990-му — 8,52 млн, у 2000-му — 5,43 млн, 2018-му — 2,01 млн, у 2020-му — 1,79 млн.
“Із цих 1,79 млн голів 434,3 тисячі — це корови фермерських господарств, 1357,7 тисячі — присадибних, — каже Ганна Лавренюк. — Щодо молока, то лише 25% сировини з присадибного сектору надходить на переробку, решта люди споживають самі або продають на ринках. У цілому виробництво тепер становить 6 мільйонів тонн молока.
Для порівняння: у 2007 році в нас вироблялося 12,3 млн т молока, з яких на переробку йшло 6,02 млн, у 2018-му — відповідно 10,3 млн та 3,81 млн, у 2019-му — 9,96 млн та 3,46 млн”.
— Наскільки гострий дефіцит молока тепер?
— Щоб забезпечувати внутрішній ринок молочною продукцією і не втрачати експортний потенціал, на переробку має надходи ти не менш як 5 млн тонн молока (і такі цифри в нас раніше досягалися). Проте надходить 2,8 млн тонн. Тож дефіцит молока разючий. За підсумками 2019 року, обсяг виробництва молочних продуктів в Україні зменшився на понад 15%.
— До чого призвів дефіцит?
— В Україну масово завозять молочну продукцію з Польщі, Німеччини. Ми стрімко перетворюємося на країну нетто-імпортера молочної продукції. Так, 2018 року експорт становив 263,7 млн доларів, імпорт — 93,1 млн дол. (сальдо 170,6 млн), 2019-го — відповідно 148,9 млн дол. та 146,9 млн дол. (сальдо майже 0). А ще в 2018 році Україна була в першій п’ятірці країн світу за обсягами експорту в грошовому виразі масла, казеїну, сухого молока. Цього року ми ці позиції втратили. Експорт масла скоротився на 40% — до трохи більше ніж 17 тонн. Продаж сиру за кордоном впав на 16%. Експорт молока та вершків згущених зазнав незначного просідання –1,5%, але воно відчутне. Натомість імпорт масла в Україну зріс на 150%, сирів — на 70% (у грошовому виразі). Це неприпустима динаміка.
— Чому імпорт переважає? Що заважає розвиватися нашим виробникам?
— Перший фактор — дефіцит молока-сировини через скорочення поголів’я ВРХ. Другий — укріплення гривні, яке створило вигідні умови для імпортерів готової продукції. Третій фактор — особливості співпраці переробних заводів із ритейлом. Українська продукція — у невигідних, неконкурентних умовах порівняно з імпортною. Відстрочка платежів за готову продукцію вітчизняних виробників — від 60 до 90 днів, тоді як на імпортну — передоплата. Плюс — різні бонусні системи, маркетингові відрахування тощо. Все це здорожчує молочну продукцію українського походження. Основну частку коштів від продажу молочної продукції заробляє не переробний завод, не молочнотоварна ферма, а ритейл, бо націнки на молочну продукцію становлять від 40 до 50%!
— Скільки молочних продуктів споживають українці?
— За підсумками 2019 року, на одну особу в нас припадало 202,9 кг молочних продуктів (у перерахунку на молоко). А рекомендовані МОЗ показники — не менш як 300 кг молокопродуктів у перерахунку на молоко на душу населення.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як в Україні карають хабарників
