Собаки працювали разом зі своєю провідницею — 17-річною Марією Романовою.
Коргі Елтон та бельгійська вівчарка Пуля — члени Павлоградського пошуково-рятувального кінологічного загону “Антарес”, який засновано у 2008 році. Тварини спеціалізуються на пошуку живих людей в умовах техногенного завалу та природного середовища, а також на пошуку тіл загиблих та останків.
Кінологи працюють на запрошення Нацполіції, ДСНС, ЗСУ. Також беруть участь у проекті Генерального штабу “На щиті” з пошуку тіл українських захисників у місцях ведення воєнних дій.
“Нас залучають до пошуково-рятувальних робіт по всій країні, бо таких продуктивних собак, як наші, поки що в Україні немає, — каже 51-річна Лариса Борисенко, керівниця організації. — Для нас це величезна відповідальність, бо це ми кажемо рятувальникам, чи є під завалами живі люди, чи нема. Після цього вони запускають на об’єкт важку техніку. А якщо когось пропустили?.. Тому ми не працюємо зі слабкими собаками і слабкими людьми. І перші, і другі мають бути насамперед надзвичайно стресостійкими...”
Загін, в якому працює Марія, заснували 2008 року. Через п’ять років пані Лариса розробила власну методику з підготовки собак для пошуку тіл та людських останків.
Складність пошуково-рятувальної роботи, зокрема, у тому, що вона — ненормована. “Коли 1 січня люди доїдали свої салати, ми викопували тіла, — каже Лариса Борисенко. — Те саме — на Святвечір. Для нас немає свят чи вихідних. І в такому темпі живемо з 24 лютого”.
Марія Романова доєдналася до загону “Антарес” у 14 років. Хотіла тренувати своє цуценя — коргі Елтона, а згодом вирішила займатися пошуково-рятувальною справою.
“Марія — ментально сформована особистість, чітко розуміє, чого прагне в житті — стати професіоналкою у нашій роботі. Вона вміє абстрагуватися від емоційно важких моментів, коли є завдання знайти тіло чи останки. Далеко не кожен дорослий має таку міцну нервову систему, як ця дівчинка, — каже Лариса Борисенко. — Працюючи з нами, Марія їздить на відносно безпечні території. На ті, які забруднені вибухонебезпечними предметами, ми її не беремо”.
Крім школярки Марії, серед волонтерів-кінологів — програміст, колишній шахтар, військовий, бухгалтерка, комп’ютерний дизайнер, косметолог. Своїх підопічних вони тренують 24 годин на добу. “Адже між тренером і собакою повинно бути цілковите взаєморозуміння, — додає Лариса Борисенко. — Вони мають бути єдиним цілим. До речі, до пошуково-рятувальних робіт особливо підходять бельгійські та німецькі вівчарки робочого розведення. Тобто всі предки до 10-го коліна повинні мати сертифікат з виконання різних міжнародних робочих нормативів”.
