Лінгвоцид, створений рашистами, супроводжується погрозами, залякуванням, застосуванням фізичної сили та психологічного тиску. Подібні дії чинили на українських територіях московське царство та радянська влада. Їхня мета — асимілювати народ і наблизити його до російського. Яким чином це відбувалося століття тому та що робить окупаційна влада тепер?
“Лінгвоцид — це процес вбивства мови, і він має декілька способів для реалізації, — зазначає Леся Дуда, кандидатка філологічних наук Львівського національного університету імені Івана Франка, засновниця мовної майстерні “Слово нанОво”. — Найперший спосіб — знищення мови через офіційні заборони: створення законів, що унеможливлюють функціонування однієї мови на користь іншої. Наступний метод — зниження престижу мови. Фізичне знищення мовців — ще один із способів лінгвоциду. На деяких територіях України говорять російською, бо там був геноцид. Носії української фізично померли і на їхнє місце заселили російськомовне населення, яке там укорінилося”.
Ще одним зі способів мововбивства є штучна зміна внутрішньої структури мови, тобто заміна слів, наголосів, пунктуації. “І цей метод настільки добре спрацював, що до сьогодні українці використовують мовні помилки, які своїм корінням сягають перепису правопису 1933 року”, — додає Леся Дуда.
“Через такі дії зникла всім відома буква ґ. Слово “городина” замінили словом “овочі”, а “садовина” — словом “фрукти”. Таким чином влада хотіла максимально уподібнювати українську мову до російської”, — каже Аліна Понипаляк, кандидатка історичних наук, співкоординаторка ініціативи “Вимкни російське”.
— Коли вперше був зафіксований випадок лінгвоциду?
— У 1622 році, — каже Руслан Творецький, засновник ініціативи “Моя мовна стійкість”. — Тоді цар Михайло I Федорович видав наказ спалити всі примірники учительського Євангелія, що було надруковане в Україні. Відтоді документально зафіксовано ще 133 спроби знищити українську мову.
— Яким законом сьогодні охороняється наша мова?
● Р. Творецький:
— Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який Верховна Рада ухвалила у 2019 році. В Україні з’явилася посада уповноваженого із захисту державної мови, яку посідає Тарас Кремінь. Він просуває права української мови в різних сферах вжитку. На мою думку, закон не ідеальний, проте наразі це найкращий документ у мовній сфері, який поступово просуває українську мову в різних сферах публічного життя.
— Що ми можемо зробити сьогодні, щоб не дати окупантам знищити українську мову?
● Р. Творецький:
— Виходити на мітинги за захист мови, споживати україномовний контент, мотивувати бізнес переходити на українську, бойкотувати російський продукт, зокрема й у культурній сфері.
— А що можуть зробити ті, хто наразі перебуває на тимчасово окупованих територіях?
● Р. Творецький:
— У сімейному колі підтримувати й розвивати українську мову.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як дівчина-медикиня відновила документи про освіту, щоб потрапити на фронт
