Учасники принесли 48 тисяч книг загальною вагою 25 тонн! У пункті вторсировини за макулатуру заплатили 97 856 гривень.
— Ще у лютому, до широкомасштабного вторгнення, ми прибрали з відділу іноземної літератури видання російською мовою, — каже Надія Кібенко з комунальної крамниці “Сяйво книги”. — Зважаючи на ситуацію, яка вже тоді створювалася, було просто неприємно їх продавати...
Коли ж через три місяці після початку великої війни книгарня поновила роботу, виникло питання: а що взагалі робити з усією літературою країни агресорки? Її в Україні дуже багато. Тоді ми й придумали, що ці книги можна здати на макулатуру, а виручені кошти витратити на ЗСУ. І оголосили таку акцію.
— Які книги вам приносили для здачі на переробку?
— Передусім — радянські книги, що припадали пилом у приватних бібліотеках. Серед авторів — Лєрмонтов, Чехов, Достоєвський, Маяковський... Проте були й нові твори. Як російських авторів, так і з інших країн, але перекладених російською мовою. Також люди приносили багато енциклопедій, науково-популярну літературу...
Пригадую, одна жінка розповіла: почувши про нашу акцію, спочатку “вичистила” свою книгозбірню, а потім поїхала до родичів і зробила те саме. А ще, пам’ятаю, було декілька бабусь, які упродовж місяця ледь не щодня приносили з дому по декілька томів книг російських авторів.
Багато хто привозив книжки машинами. Найбільша кількість, яку ми отримали за один раз, — 200 книг. Вважай — ціла бібліотека! Людей тішило, що вони очищають свій дім від усього російського та ще й допомагають цим ЗСУ.
— Ви отримали за 25 тонн макулатури майже сто тисяч гривень. Як витратили зароблені кошти?
— Волонтери повідомили, що наші захисники на передовій дуже потребують автомобіля для виконання бойових завдань. Тож ми придбали його — для одного з підрозділів ЗСУ. Найближчим часом він має потрапити на передову...
Сподіваємось, що на тому папері, який виготовлять з російської макулатури, згодом надрукують українські книжки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як у таборі на Хмельниччині надають психологічну допомогу дітям, які пережили війну
