Якщо у 2022 році такий діагноз лікарі поставили 7051 пацієнту, то минулоріч — 12 494, а за неповні три місяці цього року — понад 3000 пацієнтам, повідомили у МОЗ.
— Щиро кажучи, офіційні дані мене здивували. Бо насправді таких хворих у нашій країні — у десятки, якщо не в сотні разів більше, — вважає лікар-невролог Анатолій Німчук. — Зазвичай посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) пов’язують з бойовими діями та вважають, що його діагностують переважно у військових. Проте це не зовсім так. У цивільних він також може розвиватися. Зокрема, коли людина або сама пережила травматичну ситуацію, або стала її свідком. Це можуть бути, наприклад, природні й техногенні катастрофи, обстріли, бомбардування, інші загрози життю під час війни, сексуальне або фізичне насильство, ДТП. На практиці я спостерігав ПТСР навіть у пацієнтів, які лікувалися в ковідних відділеннях.
Зазначу, що про ПТСР варто говорити тоді, коли від моменту стресової ситуації минув щонайменше місяць. В іншому разі йдеться про гострий стресовий розлад (ГСР), який часто минає самостійно.
— А які симптоми ПТСР?
— Посттравматичний стресовий розлад може спричиняти нічне марення, тривогу, гнітючі спогади. Хворий зазвичай уникає місць та людей, котрі можуть нагадати про травматичну ситуацію. Він не відчуває задоволення від того, що раніше було йому приємним. Нерідко його переповнює відчуття злості, страху. Таку людину легко вивести з рівноваги. У багатьох спостерігаються проблеми зі сном. Цікаво, що симптоми можуть виникати не одразу, а за певний час після травми, інколи навіть через роки.
ПТСР розвивається не в кожного, хто пережив травматичну подію чи став її свідком, за різними оцінками, діагностують його у 12 — 20% таких людей. Досі медикам достеменно не відомо, чому в одних він виникає, а в інших — ні. Від ПТСР потерпають незалежно від статі і віку. Але, ймовірно, у жінок посттравматичний стресовий розлад може виникати частіше, ніж у чоловіків, бо вони емоційніші. У воїнів з передової ПТСР трапляється дуже часто, майже у кожного другого.
Діагностика ПТСР нескладна. На основі скарг, їх характеру й зв’язку з травматичною подією, а також за допомогою спеціальних клінічних тестів (як-от “міссісіпська шкала ПТСР”) фахівець відразу визначить, чи це ПТСР, чи гострий стресовий розлад. По допомогу можна звернутися до сімейного лікаря, який скоординує дальші дії. Або ж відразу до психолога чи психотерапевта, які призначать лікування залежно від проявів хвороби. ПТСР здебільшого виліковний. Адже людська психіка має величезні резерви для відновлення й саморегуляції. Якщо ж не лікувати ПТСР, то у людини, яка пережила травму, може розвинутися затяжна депресія, хворий може “підсісти” на алкоголь чи наркотики.
