Міністр оборони Денис Шмигаль твердить, що збройні сили не будуть різко скорочені після закінчення війни. “Чи буде це мільйон? Чи буде це 800 тисяч? Ми зараз рахуємо і радимось з партнерами, який контингент українських збройних сил має залишитись, аби надійно захистити східний фланг НАТО”, — зазначив очільник відомства. То якою має бути оборонна стратегія після припинення активної фази війни, щоб РФ боялася знову напасти на Україну?
— Після початку великої війни наші збройні сили збільшилися до 800 тисяч осіб, — каже Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова. — По завершенню війни сектор безпеки, без сумніву, чекає велика реформа. Треба буде враховувати кілька факторів. Не лише те, армію якої чисельності мають росіяни. Але й те, які завдання стоятимуть після війни перед нашим військом. Наскільки ЗСУ будуть насичені озброєнням, зокрема, скільки ми матимемо роботизованих систем. Від цього визначатимуть і кількість особового складу. Головне, щоб у цьому процесі росіяни не диктували нам умови, зокрема щодо чисельності армії, та щоб ми на них не пристали. Бо ворог зацікавлений в тому, аби наш сектор безпеки був слабким.
— Майбутнє Сил оборони залежатиме від того, як закінчиться війна, — вважає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Якщо вона завершиться втратою наших територій, то це буде лише її замороженням. І ризик того, що буде нова війна, залишатиметься високим. За таких умов не можна зменшувати чисельність війська. Коли ж ми все-таки вийдемо на кордони 1991 року (хоч це малоймовірно), то з часом армію можна буде поступово зменшувати до 400 — 500 тисяч особового складу.
— Щоб Україна мала справді боєздатну, мотивовану армію із сучасним озброєнням, на одного військового потрібно витрачати мінімум 30 тисяч доларів на рік, а ще краще — 50 тисяч, — додає Андрій Риженко, колишній заступник начальника штабу ВМС ЗСУ, експерт Центру оборонних стратегій. — У цю суму входить грошове утримання, підготовка, обладнання тощо. До повномасштабного вторгнення на одного військового в нас витрачалося до 15 тисяч доларів щороку. Тоді як, наприклад у країнах Східної Європи, ця цифра сягає 50 тисяч доларів, західної — 100 тисяч, а в США — 500 тисяч доларів. Це важливий показник, який впливає на обороноздатність армії. Але чи зможемо ми після війни, коли західні партнери менше нам допомагатимуть, виділяти на одного військового хоча б 30 тисяч доларів? Не певен. Тому, найімовірніше, армію треба буде скорочувати.
— А скільки і чого мало б бути на озброєнні ЗСУ для надійного захисту країни?
● О. Коваленко:
— Наприклад, кількість танків має перевищувати тисячу одиниць, ББП — близько чотирьох тисяч. Що стосується авіації, то лише винищувачів нам було б потрібно десять ескадрилей, тобто 120 — 130 одиниць. Це, звісно, орієнтовні цифри. Важлива і наявність потужної артилерії — ствольної, РСЗВ, мінометів.
— Нагадаю, що у так званих стамбульських протоколах росіяни вимагали скоротити українську армію до 85 тисяч солдатів, — розповідає Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Згідно з ними ж, танків у нас мало б залишитися не більше 342, бронетехніки — 1029 одиниць, винищувачів — 102, гелікоптерів — 35, РСЗВ з максимальною дальністю 40 кілометрів — 96. Звісно, що такі “забаганки” ворога неприйнятні.
● А. Риженко:
— Україні потрібно як мінімум п’ять армійських корпусів у постійній бойовій готовності, які були б фактором стримування для РФ. І понад 200 модернізованих винищувачів із безпечним базуванням. Це важливо тому, що в разі повторного нападу ворог найперше намагатиметься знищити нашу авіацію, як це було 24 лютого 2022 року. Маємо захистити і море. Добре було б мати кілька десятків протикорабельних ракет середньої дальності, як-от норвезьких Naval Strike Missile, які здатні знищити навіть корабель класу фрегат. Ну і не забуваймо про ППО. Раніше Володимир Зеленський говорив, що Україні потрібні 25 систем Patriot для захисту неба. Але, думаю, це мінімальна кількість.
Знаєте, мені імпонує досвід Фінляднії, де існує чіткий план дії на випадок російського вторгнення. Фіни постійно тримають у повній бойовій готовності свої повітряні сили та ВМС. Країна з населенням 5,5 мільйона громадян має 1 мільйон 200 тисяч резервістів, які постійно проходять тренування. Як то кажуть, хочеш миру — готуйся до війни.
