У соцмережах очевидці навіть поширювали фотографії, переконуючи, що це — смерч. Та річ у тім, що для квітня смерчі не характерні. Хоч, зважаючи на те, як стрімко змінюється клімат, все можливо.
Приміром, торік 3 червня смерч пройшов околицями Чернігова. Через декілька днів фіксували таке атмосферне явище на Київщині, а в липні — на Львівщині. Аномальний для території України смерч категорії EF3 (сильний) спостерігався 26 травня 1948 року над селами Білогорівка та Берестове Донецької області. Він зніс із залізничного полотна сім вагонів пасажирського потяга. А у вересні 2020-го в селищі Велика Олександрівка на Херсонщині смерч категорії EF2 частково знищив приблизно 300 домогосподарств і значно пошкодив ліс Летючі піски. То яка природа цього явища?
— Смерчі спостерігаються переважно влітку — у період, коли гаряче. Це атмосферне явище виникає у грозовій хмарі й поступово поширюється згори донизу у формі хобота (лійки) або ж стовпа, захоплюючи пил, пісок, листя, гілки, — розповідає Павло Шубер, кандидат географічних наук, інженер 1-ї категорії Розтоцького ландшафтно-геофізичного стаціонару ЛНУ імені І. Франка. — Щодо явища, яке днями спостерігали на Львівщині й Київщині, то це міг бути короткочасний пиловий (піщаний) вихор. Часто такі вихори розсіюються через одну чи декілька хвилин після формування.
Смерчі, повторюся, виникають за умови зіткнення неоднорідних за температурою і вологістю повітряних мас — теплих унизу й холодних угорі. Тобто потрібно, щоб повітря добре прогрілося. І ще має бути сильний боковий вітер. Інакше не буде завихрення і не утвориться видимий стовп повітря з пилом. Найкращі умови для утворення смерчів виникають у липні-серпні, коли на полях залишається лише стерня.
— А торнадо у нас може бути?
— Це великий смерч. Таке атмосферне явище спостерігається у Північній Америці. У США щороку реєструється понад тисячу руйнівних торнадо. У Європі ж ці завихрення називають смерчами, у Франції — “тромбами” (у перекладі із французької tromb — труба).
— Яку небезпеку несуть смерчі?
— Коли тепле повітря швидко підіймається, а холодне опускається, виникає різниця тиску, а також потужна конвекція. Формується локальна воронка низького тиску шириною декілька десятків чи сотень метрів. Саме вона — найбільш небезпечна. Навколо цієї воронки є круговий рух, всередині ж неї створюється розрідження до 0,4 атмосфер. Тому те, що трапляється на шляху смерчу, розриває. Швидкість руху повітря у воронці становить 120 кілометрів на годину (у найпотужніших смерчах — понад 400 кілометрів на годину).
