Армія КНДР, чиї солдати брали участь у боях на території Курської області у 2025 році, втратила понад дві тисячі людей загиблими.
Такого висновку дійшли «розвідувальні органи» після аналізу фотографій меморіалу на згадку про загиблих, який було відкрито у Пхеньяні 26 квітня.
Чому Росія не забирає з Криму залишки своєї військової авіації: пояснення від ЗСУ
Імена вигравіровані на чорній мармуровій стіні — по 8 імен у ряді
«На меморіалі встановлено велику табличку з іменами загиблих. На її передній стороні вказані імена 1144 північнокорейських військовослужбовців. Імена вигравіровані на чорній мармуровій стіні — по 8 імен у ряді в 143 стовпцях, всього 1144 імені. На звороті таблички, як повідомляється, також вигравіровано імена загиблих в аналогічному форматі», — повідомляє південнокорейське видання «Донга».
У вересні 2025 року південнокорейська Національна розвідувальна служба (National Intelligence Service (NIS)) на закритому засіданні парламентського комітету з розвідки повідомила, що кількість загиблих північнокорейських військовослужбовців у війні Росії з Україною оцінювалася приблизно у 2000 осіб.
Майже 13 тисяч корейців взяли участь у війні проти України
Перші повідомлення про перекидання північнокорейських військових у РФ почали з'являтися наприкінці 2024 року. 2024 року з КНДР до РФ в'їхали майже 13 тисяч осіб, повідомляла «Медіазона» на основі даних про перетин російських кордонів. Переважна більшість північнокорейців як мета візиту вказували «навчання». Декілька десятків корейців нашим вдалось захопити у полон. З початку 2025 року громадяни КНДР практично перестали їздити до Росії.
Операція ЗСУ у Курській області тривала з серпня 2024 року до квітня 2025 року.
У своїй промові на відкритті меморіалу в Пхеньяні керівник КНДР Кім Чен Ин заявив про криваву дружбу з РФ. "Ми вписали в цей меморіал нову історію дружби КНДР і Росії, написану кров'ю, і нову історію справедливості, завойовану кров'ю", - цитує "Донга" слова північнокорейського лідера.
На церемонії були присутні міністр оборони РФ Андрій Білоусов та речник Держдуми В'ячеслав Володін.
