Сучасні батьки масово записують своїх п’ятирічних дітей на підготовку до державних чи приватних шкіл. І якщо колись вона тривала декілька тижнів, то тепер нерідко — цілий навчальний рік.
Освітні заклади, які набирають учнів на дошкільне навчання, вказують, що дитина до першого класу повинна вміти читати по складах, рахувати у межах 20- ти, додавати й віднімати у межах 10-ти, переказувати казки, складати речення, знати місяці та дні тижня тощо. Батьки ж вважають, що навчити цього — завдання вчителя початкових класів. Понад те, припускають, що якщо малеча вмітиме читати й рахувати ще до школи, то у першому класі їй на уроках буде нецікаво. Чи справді це так? Ситуацію аналізуємо разом з фіналістами премії Global Teacher Prize Ukraine — учителькою початкових класів Валерією Гуковою та директором ліцею №5 у Кам’янському, тренером НУШ Андрієм Олійником.
— Як вважаєте, наскільки потрібна дитині дошкільна підготовка?
● В. Гукова:
— На мою думку, питання запису на підготовку — суто індивідуальне. Завжди раджу батькам брати до уваги загальний рівень розвитку та інтересу малечі до навчання. Якщо дитина проявляє зацікавлення літерами, цифрами, то досить буде вивчати їх в ігровій формі у межах дому.
Водночас маємо говорити і про інтереси батьків. Деякі хочуть, щоби їхні діти опановували знання швидше та могли навчатися не за програмою НУШ (Нової української школи), а за програмою “Інтелект” чи “Росток”, які значно складніші й передбачають більше навантаження на учнів. Тож для дітей, чиї батьки оберуть ці програми, річна дошкільна підготовка буде дуже корисною. Також тут доволі важливе питання соціалізації. Малечу, яка не ходила до дитячого садка, якій не вистачало соціальних контактів, варто записати на підготовку, щоб вона могла адаптуватися до навчання у колективі.
● А. Олійник:
— Як на мене, найкращим є варіант, коли при кожній школі організовують підготовчі заняття. У такому разі у першачків, які підуть до школи 1 вересня, стрес буде мінімальним. Вони знатимуть середовище, в якому перебуватимуть, будуть знайомі з учителями та однолітками, з якими разом навчатимуться.
— Що повинна знати і вміти малеча до того, як піде до першого класу?
● В. Гукова:
— Знову ж таки — багато залежить від того, за якою програмою навчатиметься дитина. Якщо це “Інтелект” та “Росток”, то бажано, але необов’язково, щоб потенційний першокласник вмів лічити у прямому та зворотному напрямку до ста, знав літери, умів поєднувати їх у склади.
У решті випадків досить буде, щоб дитина вміла рахувати у прямому та зворотному напрямку до двадцяти і знала літери. Це базові знання. Плюсом буде, якщо малеча вмітиме додавати та віднімати у межах десяти. Для цього варто в домашніх умовах пропонувати діткам виконати найпростіші завдання. Наприклад: “Порахуй, скільки тарілок на столі”, “У тебе два олівці, у мене — чотири. Скільки разом?” Для розвитку навичок із математики та читання можна також використовувати спеціальні навчальні матеріали, наприклад, безплатний український застосунок “Вивчаю — не чекаю”.
Додам, що коли дошкільнята мають базові знання, то їм може бути не дуже цікаво лише на початковому етапі. Далі завдання нашаровуються, і з’являється багато нового. Зрештою, уроки у першому класі не обмежуються математикою та вивченням букваря. Є багато інших предметів, які будуть малечі цікавими.
Хай там як, а найважливіше завдання батьків — сформувати позитивний образ школи і посіяти зерно цікавості майбутнього першокласника до навчання. Кожна дитина унікальна і має власний темп розвитку. Треба підтримувати її, розвивати сильні сторони та допомагати долати виклики.
● А. Олійник:
— Найважливіше завдання родини у підготовці до першого класу — подолати страх дитини перед школою. У жодному разі не варто допускати фраз на кшталт: “Якщо не вивчиш алфавіту, тебе не візьмуть до школи”, “Школа — не місце для ігор”, “Якщо будеш у школі нечемним, вчителька насварить”.
Майбутній першачок має розуміти, що школа — це місце, де його розумітимуть, а не сваритимуть чи каратимуть. Поясніть, що учитель для дітей — наставник, який допомагає вчитися, пізнавати світ, друг, але також той, хто відповідає за учнів. Вчителя треба поважати, а не боятися.
Навчити читати, писати і рахувати — це функція педагога. Як колишній учитель початкових класів скажу, що мав у першому класі зовсім “нульових” дітей. До четвертого класу навчив їх усього, чого мав навчити. Але зазначу, що таким учням на тлі інших було непросто. Як на мене, рахувати до десяти і знати літери — це мінімум, який бажано знати майбутньому першокласникові.
