Документ передбачає збільшення ставки військового збору для тих, хто вже платить його, та запровадження збору на армію для фізичних осіб — підприємців. Крім того, парламентарі прописали щомісячні авансові платежі з податку на прибуток для підприємств, які торгують уроздріб пальним. А ще встановили податок на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ на рівні 25%.
В експертних колах плани законотворців поповнити бюджет через підвищення податків із ФОПів та пересічних громадян розцінюють по-різному. Одні кажуть: це вимушений крок в умовах війни. Інші вважають, що замість обдирати людей і дрібних підприємців владі варто звернути увагу на альтернативні джерела наповнення державної скарбниці. Ситуацію аналізуємо разом з кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським, головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетманом.
— Як зміняться правила сплати військового збору?
● О. Хмелевський:
— Насамперед варто звернути увагу на те, що зросте ставка військового збору з 1,5% до 5%. Цей податок стягують з усіх видів доходів, зокрема і із заробітної плати. Отже, після підвищення військового збору кожен працівник додатково сплачуватиме із зарплати 3,5%. Для тих, хто отримує мінімальну зарплату, це на 280 гривень більше, ніж було досі.
Для ФОПів — платників єдиного податку І, ІІ та IV груп буде встановлено військовий збір у розмірі 10% мінімальної заробітної плати на місяць. Це означає, що їм доведеться додатково платити по 800 гривень щомісяця. Нові правила діятимуть до 31 грудня року, в якому буде припинено воєнний стан.
У планах влади також було встановити військовий збір у розмірі 1% доходу для платників єдиного податку ІІІ групи, але наразі від цієї ідеї законодавці відмовилися.
— На скільки більше коштів влада планує зібрати завдяки військовому збору та встановленню нових податків?
● О. Хмелевський:
— Уряд сподівається одержати завдяки збільшенню військового збору у четвертому кварталі поточного року близько 27 мільярдів гривень. Запровадження податку в розмірі 10% мінімальної зарплати для ФОПів І, ІІ та IV груп дасть додатково приблизно 1,7 мільярда гривень.
Приблизно 1 мільярд гривень дадуть до кінця року авансові платежі податку на прибуток для підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним. Що стосується 25% податку на прибуток для фінансових компаній (крім страхових), то вони до кінця року не встигнуть дати ефекту.
Загалом підвищенням податків уряд може отримати додатково близько 30 мільярдів гривень у поточному році. Це набагато менше, ніж він планував зібрати, пропонуючи програму підвищення податків у липні 2024 року, — тоді йшлося про суму 125 мільярдів гривень.
● О. Гетман:
— Якщо ж говорити про надходження після запланованого підвищення податків у 2025 році, то уряд сподівається одержати приблизно 120 мільярдів гривень.
— Як вважаєте, чи виправдане таке підвищення податків?
● О. Гетман:
— Так. По-перше, маємо розуміти, що в оборонному бюджеті є величезна діра і Мінфіну треба якнайшвидше зібрати гроші, щоб закрити її. По-друге, наші військові потреби повинні фінансувати всі — не лише наймані працівники, для яких підвищують збір з 1,5% до 5%, а й фізичні особи — підприємці. Не вважаю проблемою для ФОПів заплатити 800 гривень на місяць. Тим паче що їм від початку війни уряд дозволив не сплачувати ЄСВ (єдиний страховий внесок. — Авт.), який на сьогодні становить 1760 гривень.
● А. Новак:
— Чергова ініціатива уряду з підвищення податків в Україні — це серйозний удар передусім по малому і середньому бізнесу, на плечах якого насправді ще тримається українська економіка. Збільшення зборів після зростання акцизів на пальне, після двократного підвищення цін на електроенергію, причому в доволі короткі строки, скидається на спеціальну внутрішню економічну диверсію. Тому що наслідки таких змін будуть негативними для мільйонів українців, а додаткових податкових надходжень буде — як крапля в морі.
● О. Хмелевський:
— Підвищення податків дасть змогу дещо зменшити дефіцит держбюджету в поточному році, проте стягнення додаткових податків у зубожілого населення та знекровлених підприємців призведе до скорочення ділової активності. Як наслідок, економічного зростання наступного року може не бути, а отже, податкові надходження зменшаться. Зазначу, що підприємці закладають податки у ціни на свої товари та послуги. І можна не сумніватися, що вони перекладуть підвищення зборів на пересічних громадян — споживачів.
— Чи є альтернатива підвищенню податків?
● О. Гетман:
— У законопроєкті йшлося про підвищення податку на прибуток комерційних банків до 50%. Цього року банки зароблять приблизно 160 мільярдів гривень. Як на мене, забрати половину їхнього прибутку до бюджету було б справедливо. Це дало б змогу додатково отримати близько 20 мільярдів гривень ще цього року. Однак Нацбанк виступив категорично проти, МВФ начебто теж не підтримує такого кроку.
Крім того, ми пропонували Мінфіну та Верховній Раді скоротити видатки за деякими статтями бюджету. Оскільки багато людей виїхало, то менше грошей мало б іти на держзамовлення на вищу освіту, на адмінпослуги тощо. Але поки що цих видатків, на жаль, не зрізають.
● О. Хмелевський:
— Під час війни та економічної кризи економіка потребує державної підтримки, зокрема і зниження податків, а не їх зростання, як це відбувається нині. Для надходження додаткових коштів владі слід звернути увагу на фінансовий сектор.
Скажімо, Нацбанк сплачує комерційним банкам відсотки за депозитні сертифікати в сумі близько 50 мільярдів гривень на рік. Відмова від депозитних сертифікатів дозволить зекономити державні кошти. Крім того, банки замість депозитних сертифікатів вкладатимуть кошти в ОВДП (облігації внутрішніх державних позик. — Авт.). Розміщенням додаткових випусків ОВДП можна буде перекрити близько 200 мільярдів гривень бюджетного дефіциту.
● А. Новак:
— Замість підвищувати податки влада мала б ліквідувати як мінімум чотири корупційні схеми. Про що йдеться? По-перше, про використання офшорних схем, унаслідок чого український бюджет втрачає щороку від 350 до 500 мільярдів гривень. По-друге, про контрабанду на митниці, через яку щороку недоотримуємо 250 — 350 мільярдів гривень.
По-третє, про так звані скрутки, коли дохідну частину від господарської діяльності зменшують і фірма сплачує значно нижчі податки, ніж мала б платити. Через такі схеми бюджет втрачає близько 200 — 250 мільярдів гривень кожного року. По-четверте, про фіктивне відшкодування ПДВ компаніям, які насправді нічого не виробляють і не продають за кордон, але через схематоз із керівництвом уряду отримують гроші нібито за експорт. Тут щорічні втрати становлять приблизно 250 — 300 мільярдів гривень з бюджету. Ліквідувавши лише ці чотири корупційні схеми, уряд міг би додатково отримати до бюджету близько трильйона гривень щороку.
Наразі у Верховній Раді нібито немає більшості для того, щоб підтримати додаткове підвищення податків. Але бачимо, що ситуація нагнітається дедалі більше. Тому не здивуюся, якщо депутатів урешті-решт зламають через коліно, щоб вони все-таки проголосували.
