Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5651-2, який передбачає реформу пільгових перевезень. Адже, за словами авторів документа, чинна система не забезпечує належного обліку поїздок у громадському транспорті й компенсацій перевізникам. То як працюватиме новий механізм?
— За законом перевізник зобов’язаний перевозити пільговиків, а за відмову може отримати штраф. Вартість таких поїздок мають компенсувати, але на практиці часто це не робиться, — зауважує Альона Векліч, директорка Громадської спілки “Міжнаціональна асоціація перевізників та автостанцій”. — Тому перевізники самі обмежують кількість пільговиків на рейсах, що призводить до конфліктів. Війна загострила проблему: серед пільговиків багато військових, а ті, хто боронить країну, не повинні доводити своє право на безоплатний проїзд.
— То що передбачає ухвалений законопроєкт?
— Із 1 липня 2028 року пільговий проїзд здійснюватиметься за новими правилами. Для цього пільговик має відкрити в банку спеціальний рахунок із прив’язаною до нього карткою. Пенсіонерам не знадобиться смартфон — для оплати проїзду достатньо буде банківської картки. У транспорті її потрібно буде прикласти до валідатора або скористатися спеціальною програмою на телефоні водія. Основним підтвердженням пільгової поїздки стане електронний квиток. Самого посвідчення буде недостатньо — кожну поїздку потрібно буде зареєструвати. Для цього використовуватимуть автоматизовану систему обліку оплати проїзду (АСООП), яка фіксуватиме безготівкові розрахунки пасажирів.
— А хто оплачуватиме пільговий проїзд?
— З державного бюджету фінансуватимуть пільговий проїзд осіб, на яких поширюється закон “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, мова зокрема про учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Це дозволить зняти з місцевих громад значне фінансове навантаження, адже раніше саме вони мали передбачати кошти на ці перевезення у своїх кошторисах. Витрати на проїзд інших пільгових категорій, як-от пенсіонерів, покриватимуть місцеві бюджети. Водночас протягом дев’яти місяців із дня опублікування закону уряд має внести до парламенту законопроєкт про зміни до Бюджетного кодексу, щоб чітко визначити розподіл цих видатків між державним і місцевими бюджетами.
— Як саме пільговик отримуватиме кошти на свою картку?
— Це залежатиме від рішення місцевої влади. Гроші можуть надходити на спеціальний рахунок наперед або відшкодовуватися вже після здійснених поїздок. Наприклад, на Полтавщині систему ще не цифровізували, але там уже давно підрахували кількість пільговиків у місті та області. Люди користуються пільговим проїздом, збирають іменні квитки, а потім подають їх, щоб отримати відшкодування. Спочатку на це заклали умовні 10 мільйонів гривень, адже не знали, скільки коштів знадобиться. Згодом з’ясувалося, що достатньо 3 — 4 мільйони. Цієї суми вистачає, щоб компенсувати до 120 поїздок на рік для одного пільговика.
— Чи працюватиме новий механізм на практиці? Які ризики тут бачите?
— Головне нині — не сам закон, а підзаконні акти, які визначатимуть, як він працюватиме, — додає Володимир Петровський, президент Всеукраїнської громадської організації “Всеукраїнський парламент працездатних інвалідів”. — Ідея загалом правильна, але важливо, щоб її реалізували максимально просто й однаково по всій країні. У Києві з цим, можливо, буде легше, а от як система працюватиме в маленьких містах і селах — велике питання.
Є ризик, що нова картка лише ускладнить життя людям, яким і так важко пересуватися, адже для її оформлення доведеться кудись їхати. Також хвилює, чи впораються місцеві громади з фінансуванням. Ще одне побоювання — пенсіонерам та людям з інвалідністю можуть встановити певний ліміт на кількість поїздок. Такі обмеження неприпустимі.