Доволі часто надавачі житлово-комунальних послуг публікують імена боржників із їхніми адресами, номерами особових рахунків та сумами боргу — в інтернеті, на дошках оголошень у під’їздах і навіть на білбордах. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини каже, що це — адміністративне правопорушення (стаття 188-39 КУпАП — порушення законодавства у сфері захисту персональних даних). І за це передбачений штраф у розмірі від 5100 до 17 000 гривень.
— Йдеться про порушення вимог Закону України “Про захист персональних даних”, — пояснює Дмитро Швець, адвокат. — Персональні дані — це сукупність відомостей про фізичну особу, за якими вона може бути конкретно ідентифікована. А прізвище, ім’я, по батькові особи із зазначеням її адреси доволяє ідентифікувати людину.
Розголошення персональних даних може призвести до різних наслідків — до матеріальних збитків, завдання моральної шкоди. Тобто постачальник житлово-комунальних послуг, який оприлюднює незаконно персональні дані боржників, може завдати цим особам шкоду.
— Що робити боржникам, персональні дані яких незаконно оприлюднюють?
— Спершу боржник може звернутись до надавача ЖКП і нагадати, що такі дії — незаконні, їх слід припинити. Водночас порушення варто зафіксувати на фото чи відео. Треба зі свідками скласти акт, який засвідчуватиме навність такої інформації, наприклад, у під’їзді чи на білборді, на сайтах в інтернеті.
— Як цей документ складається?
— Текст приблизно такий: “Я (своє ім’я, прізвище, по батькові) у присутності визначених осіб (їхні ПІБ) засвідчуємо, що у під’їзді нашого будинку (адреса) розміщена інформація про боржника (дані боржника), а саме дані про розмір боргу, адреса проживання, прізвище, ім’я, по батькові тощо”.
Складений документ мають підписати три особи. На ньому повинна бути актуальна дата. Такий акт можна згодом використовувати у суді для доведення неправомірності дій постачальника житлово-комунальних послуг.
— Із зібраними доказами особа, персональні дані якої незаконно розголошувалися, може одразу звертатися до суду?
— Спершу слід подати письмове звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. До нього долучити докази — всю зібрану інформацію, яка стосується порушення. Співробітники департаменту у сфері захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого можуть скласти протокол про адміністративне правопорушення за частиною четвертою статті 188-39 КУпАП, якщо виявляють ознаки незаконих дій. І після цього матеріали скеровують до суду.
Суд за наявності доказів і відповідного протоколу мав би притягнути правопорушників до адмінвідповідальності. Якщо суд прийме рішення на користь споживача, то можна ще готувати цивільний позов про відшкодування моральної шкоди.
До слова, тепер у суді розглядається справа щодо розголошення персональних даних боржників, списки яких розмістив на білбордах водоканал у Стрию, що на Львівщині.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також найцікавіше про життя у Саудівській Аравії
