Волинянину зателефонував незнайомець і запропонував підключення мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G). Потенційного клієнта зацікавила приваблива пропозиція.
Невдовзі на месенджер чоловіка, як повідомляє поліція Волинської області, надійшло спеціальне посилання. За ним, на пораду співрозмовника, абонент перейшов, щоб “активувати послугу”. Посилання було фішингове, тобто підроблене. Завдяки цьому шахраї здобули віддалений доступ до телефону чоловіка, а відтак — до його персональних даних і зрештою до коштів на банківських рахунках. З них аферисти списали 1,3 мільйона гривень!
— Будь-які посилання треба перевіряти, а не переходити за ними бездумно, — застерігає Віталій Якушев, експерт із кібербезпеки. — Якби мобільний оператор і надсилав якесь посилання, то йшлося б про перехід на його сайт. Щоб перевірити безпеку посилання (URL), треба відкинути все, що йде після скісної риски — символу “/”. А написання слова, що стоїть безпосередньо ліворуч від крапки, — доменне ім’я (назва сайту), — варто перевірити через Google, переконатися, що в назві немає зайвих літер, цифр замість букв або підміни схожих символів.
Проте у месенджері, в SMS-повідомленнях, на електронну пошту надсилають скорочену форму посилання. Цим користуються шахраї. Щоб побачити повну форму, треба скористатися одним із спеціальних сервісів, за допомогою яких посилання розгортається, й уважно його перевірити.
— Чи може бути небезпечним сам перехід за невідомим посиланням, якщо далі не виконувати жодних інших дій — не реєструватися, не повідомляти персональних даних, паролів до карток?
— Навіть сам перехід за невідомим посиланням вже ризикований. У деяких випадках, коли сайт відкривається, він може “зламати” телефон або комп’ютер. Із розвитком атакувального штучного інтелекту (Offensive AI) це стало можливим. Хоча ще кілька років тому таке траплялося дуже-дуже рідко. Тому й не варто переходити за скороченими посиланнями, щоб подивитися на сайт.
— Чи є інструменти, які автоматично можуть повідомляти про те, що посилання — фішингове?
— Такі інструменти працюють за так званою репутаційною системою. Наприклад, антивірусні програми орієнтуються на базу даних вірусів. І коли перевіряють файли, то моніторять цю базу. Виявляючи вірус, попереджають про це. Те саме з фішинговими посиланнями. Якщо вони є у базі, програма зможе повідомити про це. А от якщо немає, то, найімовірніше, не виявить загрози. Хоча шахраї постійно змінюють посилання, сайти. Стежать, щоб вони не потрапляли в бази даних з нульовою репутацією.
Тож інструменти для виявлення фішингових посилань існують і, як правило, є частиною антивірусних продуктів. Але вони не можуть убезпечити користувачів на 100% від шкідливих посилань. Треба додатково все перевіряти самостійно. Також потрібні критичне мислення, уважність і розуміння, що антивірусні продукти — не панацея.
— Чому люди не відчувають загрози (хоч про це постійно попереджають) і далі вірять привабливим пропозиціям, як-от про під’єднання 5G?
— Шахраї використовують елемент соціальної інженерії — метод психологічного маніпулювання. Тобто “тиснуть” на емоції — страх, жадібність, зацікавленість. У людини, на яку це спрямовано, на якийсь час вимикається раціональне мислення.
Часто жертви шахраїв кажуть, що нічого не натискали, не вводили жодних даних. А коли переглядаєш історію браузера, то стає зрозумілим, що людина усе ж перейшла за якимось фішинговим посиланням і навіть могла вводити паролі банківських карток, перебуваючи під впливом пройдисвіта.