“Ця земельна ділянка належить подружжю літнього віку, вони були вкрай здивовані такою знахідкою, адже до цього 40 років обробляли город — і чогось незвичного там не бачили”, — розповідає Марина Ягодинська, археологиня, директорка Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.
Та цьогоріч під час оранки господиня натрапила на кістки. “Очевидно, трактор під час оранки взяв більшу глибину, аніж у попередні роки, і зачепив кістки нижніх кінцівок похованої у цьому місці людини”, — пояснює Марина Ягодинська.
Разом з чоловіком господиня вирішила — треба звернутися до місцевої влади, аби допомогли зрозуміти, кому ж належать ці кістки. Уже незабаром на місце події виїхала команда археологів. Протягом дня спеціалісти досліджували місце поховання та ексгумували знайдені останки. Вони, а також фрагменти керамічного посуду були розміщені в своєрідній кам’яній скрині (дно та бічні стіни викладені каменем-вапняком).
“Попередньо можемо сказати, що ця знахідка датується VІІ — VІ ст. до н. е., тобто їй приблизно три тисячі років, — каже Марина Ягодинська. — За способом поховання і фрагментами керамічного посуду, який знайшли всередині, ми відносимо цю знахідку до могилянської групи скіфського часу, яка, власне, була поширена на цих територіях”.
До речі, город розташований на пагорбі. За словами археологині, саме в таких місцях скіфи ховали померлих — на височині — ближче до сонця.
“Знайдені останки, на мою думку, належать чоловікові старшого віку. Та конкретніше, звісно, це дослідять антропологи, — каже фахівчиня. — Ми ексгумували виявлені останки, помили їх, висушили — і передали для вивчення в Інститут археології НАН України. Там зможуть точно визначити, що це була за людина, скільки їй було років і, навіть, на які хвороби вона хворіла. Тож чекаємо”.
Пані Марина зазначає: дуже важливо, що господарі повідомили про знахідку й дали можливість дослідити поховання.
“Адже часто буває так, що місцеві жителі, знайшовши кістки, кличуть священників, і їх ховають, не задумуючись, що це тисячолітня історія, — пояснює археологиня. — Та досліджувати такі поховання — дуже цінно для науки. Такі знахідки, як це скіфське поховання, — свідчення давньої історії українського етносу. Ми не прийшли на нашу територію нещодавно, ми тут — з діда-прадіда, це істинно наша земля”.
