Найбільше корупціонерів торік виявили на Львівщині, Київщині, Вінниччині, Одещині й Дніпропетровщині.
Нагадаємо, реєстр корупціонерів створено ще у 2011 році під егідою Міністерства юстиції. У 2014-му він став публічним, тобто кожен українець мав би без проблем почерпнути потрібну інформацію з нього. Насправді ж реєстр працював дуже погано, дані оновлювалися рідко, тому деяким корупціонерам вдавалось уникнути внесення до нього. І лише з лютого 2019 року, коли адміністрування реєстру передали НАЗК, він став доступний цілодобово, а інформація постійно оновлюється. Наразі в реєстрі 47 899 записів, кожен третій з них стосується кримінального злочину. Ще 29 725 записів — про адміністративні правопорушення та 2128 — про дисциплінарні проступки.
— У 2021 році до реєстру корупціонерів потрапляли переважно через порушення, пов’язані з декларуванням доходів, — каже Олеся Гродовська, адвокатка. — Тоді ухвалено 75,9% вироків. Торік частка таких справ скоротилася до 1,6%, позаяк від початку повномасштабної війни НАЗК не перевіряло декларацій посадовців, та й подавати їх було необов’язково. З початку війни найбільше осіб вносили до реєстру через пропозицію чи обіцянку неправомірної вигоди, за дії або бездіяльність у владі — 38,2% та 53,1% випадків відповідно. Лише 5,1% корупціонерів ув’язнили. Найчастіше їх карають штрафами — такі судові рішення становлять 92% загальної кількості ухвалених.
— А чи не зам’яке покарання — штраф?
— Річ у тім, що переважна більшість виявлених фактів корупції — адміністративні правопорушення, — додає В’ячеслав Таратута, правознавець. — Наприклад, керівник підприємства чи установи видав наказ про преміювання своєї дружини. А це вже вважається конфліктом інтересів. Чимало справ висмоктані з пальця, правоохоронці порушують їх заради галочки у звіті про боротьбу з корупцією. А покарання за дрібні правопорушення не може бути суворим.
— За які види корупційних злочинів, на вашу думку, мало б бути реальне ув’язнення?
● В. Таратута:
— Корупціонерів обов’язково треба позбавляти волі за отримання неправомірної вигоди та зловживання впливом. Але, на жаль, правоохоронці реальних хабарників затримують дуже рідко, а ще рідше їм ухвалюють судові вироки. Притягують до відповідальності в основному тих, хто піддається на провокації. Наприклад, правоохоронці направляють до сільських голів підставного учасника АТО, який пропонує гроші за нібито виділення земельної ділянки. Возять його від села і до села, сподіваючись, що на таку наживку обов’язково хтось клюне. Але більшість таких справ за недостатністю доказів розвалюється в суді.
— Чим загрожує потрапляння до реєстру корупціонерів?
● О. Гродовська:
— Фізична чи юридична особа потрапляє до реєстру як за кримінальний злочин, так і за незначне адміністративне правопорушення чи дисциплінарний проступок. Підставою є винесене корупціонеру судове рішення. Його текст автоматично пересилається до НАЗК, яке вносить запис про правопорушника. Без рішення суду до реєстру корупціонерів можуть внести посадовця на підставі наказу роботодавця про накладення дисциплінарного стягнення. Наприклад, чиновник помилився у декларації доходів хоча б на декілька гривень, — і він уже автоматично стає корупціонером. Внесення до такого реєстру може позначитися на політичній репутації особи, створити перешкоди для службової кар’єри, проблеми з працевлаштуванням та проходженням спецперевірки, складнощі у веденні бізнесу тощо.
— А в якому випадку вилучають особу з такого реєстру?
● В. Таратута:
— Тут склалася парадоксальна ситуація. Згідно із законом, у нас є терміни погашення адміністративної та кримінальної відповідальності. Скажімо, якщо особа, котру притягали до адміністративної відповідальності, протягом року не скоїла нового правопорушення, то її вважають такою, що не притягалася до адміністративної відповідальності. Але з реєстру її не вилучають. Не має значення і факт погашення судимості у кримінальній справі. Інформація про особу залишається в реєстрі довічно. Тобто в реєстр корупціонерів можна потрапити досить легко, навіть за надуманою справою, а вибути з нього майже нереально. Звичайно, домогтися вилучення з реєстру можна через суд. Але зазвичай рішення у таких справах ухвалюють не на користь позивача.
