Це, як повідомляє Держстат, на 2,2% менше, ніж у липні. Найвищі зарплати — у сфері інформації та телекомунікацій (у середньому — понад 65 тисяч гривень), на авіатранспорті — (майже 58 тисяч), у сфері фінансів і страхової діяльності (52 тисячі). Найнижчі — у сфері освіти, мистецтва та розваг, а також у працівників бібліотек, архівів і музеїв (трохи більше як 14 тисяч гривень).
Найбільше штатні працівники заробляють у Києві — в середньому 39 535 гривень та на Дніпропетровщині — 26 779 гривень. Найменше — у Чернівецькій (18 451 гривня) та у Кіровоградській (18 778 гривень) областях.
— Чим можна пояснити хай і незначне, але зниження середньої зарплати в серпні, порівняно з липнем?
— На літо-осінь припадають основні сільськогосподарські роботи, — пояснює голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Могло бути так, що саме в липні обсяг таких робіт був більшим, ніж у серпні, і роботодавці залучали більше працівників, яким платили непогані зарплати. Це й відобразилося на загальній картині середніх зарплат.
— Як загалом розцінюєте темпи зростання середньої зарплати в Україні?
— За даними Держстату, в першому кварталі 2025 року середня заробітна плата штатних працівників зросла на 24,1%, порівняно з тим самим періодом 2024 року, — зазначає експерт з економічних питань Всеволод Степанюк. — А у 2024 році — на 23,1%, порівняно з 2023-м. Тобто темпи зростання середньої зарплати — 20 — 25% на рік. Як на мене, в умовах війни це доволі непоганий показник. Нині працедавці відчувають дефіцит робочої сили й змушені платити вищі зарплати, щоб втримати людей або ж знайти нові кадри. Інфляція завжди з’їдає частину зарплати, але нині її темпи не вищі, ніж темпи зростання середньої зарплати. І це вже великий плюс.
— Чим можна пояснити значно нижчий рівень оплати праці у сфері освіти, культури, мистецтва?
● А. Новак:
— Перелічені сфери зазвичай фінансують із державного та місцевих бюджетів. Нині левова частка грошей іде на оборону, тому такі галузі, як освіта й культура, недофінансовані. Мусимо поставитися до цієї ситуації з розумінням. Нині головне — зберегти державу. Якщо не збережемо держави, то в нас не буде ні культури, ні освіти, ні мистецтва. Усе буде російське. Разом з тим зазначу, що уряд планує залучити додаткові ресурси міжнародних партнерів для фінансування освіти та культури. Зокрема, наступного року в дербюджеті заплановане зростання зарплат учителів на 50% (з 1 січня на 30% і з 1 вересня — ще на 20%. — Авт.).
— А чому в деяких регіонах зарплати значно вищі, порівняно з іншими?
● В. Степанюк:
— Так було завжди. Зарплати у столиці, Дніпрі, Харкові, Одесі вищі, ніж у Чернівцях, Черкасах чи Кропивницькому. Річ у тім, що у великих містах ціни на товари, на оренду житла чи на поїзд у транспорті вищі, ніж у малих містах чи селах. Та й у великих містах зосереджена більша частка бізнесу. Зрозуміло, що тепер через війну ситуація дещо змінилася. Але все ж у великих містах заробляють більше.
— За даними Мінфіну, в серпні цього року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень. Це майже утричі більше, ніж середня по країні. Чим можна пояснити такий великий розрив?
● А. Новак:
— Правду кажучи, трохи дивно, що статистика фіксує високий рівень зарплат держслужбовців. Бо якщо переглянути перелік вакансій, які є в державних установах, то не знайдемо такої зарплати, як 60 тисяч. Зазвичай вона сягає приблизно 20 тисяч гривень. Мабуть, Міністерство фінансів фіксує цифру 61,6 тисячі з урахуванням космічних зарплат в Антимонопольному комітеті (там середня зарплата становить 97,5 тисячі гривень), у НАЗК (понад 97 тисяч), НКРЕКП (більш як 94 тисячі гривень), Державній митній службі (понад 90 тисяч гривень), Фонді держмайна (майже 90 тисяч) і так далі. Тобто ця статистика не відображає реалій зарплат більшості працівників у держсекторі.
