В Україні щороку до відповідальності за булінг в освітніх закладах суди притягують у середньому приблизно 100 осіб. Серед них не тільки самі кривдники, а й батьки неповнолітніх, учителі та директори шкіл. Щоправда, далеко не всі справи доходять до суду. А багато з тих, які розглядають, просто “розвалюються” у судах. Водночас, за даними ЮНІСЕФ, 67% підлітків віком від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу.
Це сталося й в одному з київських ліцеїв. Учень п’ятого класу, починаючи з кінця вересня минулого року, систематично принижував свого однокласника через його надмірну вагу. Ще й налаштовував інших дітей проти 11-річного хлопчика. Найчастіше це відбувалося у роздягальні перед уроками фізкультури. Маленький кривдник вимагав від однокласника забрати свій одяг із спільної шафи, обзивав його нецензурними словами. А потім ще й зателефонував до матері однокласника та повідомив, що з її сином ніхто в класі не дружить.
А якось під час перерви хлопчик сидів на дивані в коридорі й грався смартфоном. Кривдник зі спільниками став ображати дитину. Рознервований школяр випадково олівцем пошкодив обшивку дивана. Тоді булер при однокласниках почав вимагати 10 тисяч гривень компенсації за пошкоджене шкільне майно. Після такого регулярного цькування хлопчик відмовився ходити до школи, почувався пригніченим та приниженим.
Поліція склала на матір юного кривдника протокол за булінг. Однак жінка в суді своєї вини не визнала. Стверджувала, буцімто потерпілий першим чіпляється до її сина. Але правоохоронці надали неспростовні докази вини кривдника. Ба більше. З’ясувалося, що він навіть не реагував на зауваження вчителів припинити булінг. Знущався і з інших дітей: під час уроку трудового навчання, коли вчителька на декілька хвилин вийшла у справах з класу, відрізав лобзиком пасмо волосся з голови однокласниці. У підсумку суд оштрафував матір булера на 1360 гривень та стягнув з неї 536 гривень судового збору.
В одному з ліцеїв Волині стався не менш показовий випадок. Десятикласники створили фейкові акаунти в популярних соцмережах, де публікували фото свого ровесника з непристойними написами. Про це дізналася мати школяра й розповіла класній керівничці та директорці навчального закладу. Згідно з наказом Міносвіти, у такій ситуації очільниця навчального закладу протягом доби була зобов’язана повідомити про інцидент у поліцію. Однак за три місяці цього не зробила. А булінг посилювався. Відтак мати потерпілого змушена була звернутися із заявою у поліцію. Суд визнав бездіяльність директорки ліцею, оштрафував її на 850 гривень та зобов’язав сплатити судовий збір.
А в Аджамському ліцеї на Кіровоградщині психологиня систематично принижувала семикласника перед іншими учнями та в переписці у соціальній мережі. Хлопчик поскаржився батькам. Суд визнав жінку виною у булінгу й оштрафував на 850 гривень.
В Єланецькому професійно-аграрному ліцеї 16-річна студентка-першокурсниця протягом місяця цькувала одногрупницю. Потерпіла поскаржилася директорові ліцею. Проти кривдниці відкрили адміністративну справу. Суд стягнув з неї 850 гривень штрафу та 536 гривень судового збору.
— Відповідальність за булінг в Україні запровадили з кінця грудня 2018 року, — каже Олексій Іванкін, засновник медіаресурсу Опендатабот. — Тоді парламент вніс зміни до деяких законодавчих актів щодо протидії цькуванню школярів. З того часу судами винесено щонайменше 614 рішень про булінг у школах. Якщо за перші три роки суди розглядали в середньому приблизно 146 справ, то в 2022 році їх кількість зменшилася майже наполовину. А торік з цього приводу було ухвалено лише 96 рішень.
Булери несуть адміністративну відповідальність, починаючи з 16 років. До цього моменту за їх вчинки карають батьків. Як свідчить аналіз реєстру судових рішень, торік найчастіше розглядалися справи за булінг стосовно неповнолітніх віком від 14 до 16 років і ухвалено 51 рішення щодо притягнення до відповідальності їхніх батьків, що становить 53,1% загальної кількості таких справ. Крім того, кожне п’яте рішення було винесено щодо булінгу, який вчинено групою осіб або малолітніми чи неповнолітніми повторно. Відповідальність за це також понесли їхні батьки. У 25 справах до відповідальності притягнули неповнолітніх віком від 16 років. А в одній — директора школи за неповідомлення про факт булінгу в навчальному закладі.
— На жаль, не всі порушення про булінг документуються правоохоронцями й доходять до суду, — розповідає Ігор Тетеря, адвокат. — А більшість з тих, що потрапляють на розгляд, під час судових засідань “розвалюються” через неналежно складені поліцією матеріали та ненадання достатніх доказів. Наприклад, правоохоронці нерідко виписують протокол на дитину віком 12 чи 14 років, яка цькувала своїх ровесників. Хоча за законом до адміністративної відповідальності за таке порушення, скоєне малолітніми й неповнолітніми до 16 років, мають притягувати їхніх батьків.
Також важливо зафіксувати сам факт булінгу. Адже це не просто якесь випадкове одноразове з’ясування стосунків чи суперечка між учасниками освітнього процесу, а системні (три і більше разів) дії. По суті, це психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство, що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої дитини. Унаслідок таких дій здоров’я потерпілого може зазнати психічної або фізичної шкоди. Важливо факт цькування довести: зібрати всі належні докази, підтвердити в суді всі обставини, що записані в протоколі.
— Які саме мають бути докази?
— Зокрема, письмові пояснення потерпілого школяра, його однокласників, вчителів, котрі стали свідками цькування, батьків, якщо їм щось відомо про такі обставини. Також вагомими доказами можуть бути відеозйомка або аудіозапис. Якщо з дитини знущалися через повідомлення у месенджерах, то можна надати скриншоти зі смартфона чи ноутбука. Підтвердженням психологічних чи фізичних наслідків цькування можуть бути також відповідні висновки медичних експертів.
— Яке покарання передбачено за таке правопорушення?
— За булінг неповнолітнього віком від 16 років можуть оштрафувати від 850 до 1700 гривень або ж призначити від 20 до 40 годин громадських робіт. Таке покарання загрожує й педагогам, які цькують своїх учнів. Якщо правопорушення скоєне групою осіб або повторно протягом року, то це подвоює покарання. А коли булінг вчинений малолітньою або неповнолітньою дитиною від 14 до 16 років, то вищезгадані покарання призначають батькам або особам, котрі їх замінюють. Для керівників освітніх закладів, які через побоювання про свою репутацію або з інших причин не повідомлять поліцію про факти булінгу в школі, передбачено штраф від 850 до 1700 гривень або до одного місяця виправних робіт з відрахуванням до 20% заробітку.
— Чи достатнє таке покарання для кривдників?
— Вважаю, воно замале. Суму штрафів потрібно збільшити та й частіше призначати громадські роботи, що доволі рідко застосовується у судовій практиці.